Кам’яна стела з зображенням Божої матері, місцевого храму та суто виробничої символіки трудових буднів у кар’єрі Полтавського гірничо–збагачувального комбінату відтепер уособлює пам’ять і скорботу за людьми, загиблими під час «мирної» роботи.
Місто заснували у 1960 році як робітниче селище при тому ж таки комбінаті. Й хоча щедру на залізо руду добувають тут у відкритому кар’єрі, гіркоту гірняцької долі, пов’язаної з постійними втратами на виробництві найближчих людей, у наймолодшому місті Полтавщини відчули на собі не один десяток родин. Останній такий випадок трапився у лютому цього року: величезне колесо, що відлетіло від «кар’єрної» вантажівки, смертельно травмувало одного робітника і покалічило ще двох.
До речі, наймасштабніші аварії з загибеллю працівників фіксували на комбінаті й за радянських часів. Але тоді їх воліли замовчувати — про якесь окреме вшанування пам’яті «будівничих комунізму» не могло бути й мови. Тож зараз настав час віддавати борги. Згаданий пам’ятник виготовили за кошти Полтавського гірничо–збагачувального комбінату. Є своя символіка і в тому, що встановили його у центрі міста поблизу мерії.