Оптимістичні повідомлення про перспективи відбудови колишньої плебанії-резиденції отця Андрія Бандери у прикарпатському селі Старий Угринів, де 1 січня 1909 року народився найвідоміший український націоналіст, виявилися дещо перебільшеними. Хоча обласна програма проведення ремонтно-реставраційних робіт на території Староугринівського історико-меморіального музею до 100-річчя від дня народження Степана Бандери і справді передбачає відновлення його родинної оселі, в якому вигляді вона постане через вісім місяців, що залишилися до ювілею, сьогодні, мабуть, не знає ніхто. Як розповів «УМ» завідувач музейним комплексом Степан Лесів, фахівці, які займаються розробкою експозицій, і будівельники по-різному бачать остаточний варіант реконструкції помешкання, зведеного в далекому 1893 році.
Нині вціліла лише одна кімната з восьми. Будівельники мають намір «додати» ще одну і на цьому поставити крапку. Решту зусиль вони спрямовуватимуть на трасування фундаментів та інші працемісткі роботи, які передбачають швидке освоєння бюджетних коштів. «Та хіба цінність музею Степана Бандери полягає в кількості тонн бетону, залитого у його територію? — дивується Степан Лесів. — Особисто я і чимало моїх колег вважаємо, що хату треба відновити в повному обсязі й у первинному вигляді, бо інакше меморіальна складова виявиться недоречною навіть у назві музею».
Та поки що перевага в полеміці, принаймні фінансова, — на стороні виконробів. Із майже 938 тисяч гривень, передбачених на проведення ремонтно-реставраційних робіт у Старому Угринові, на експозиційне увічнення пам’яті провідника ОУН «викроєно» лише 150 тисяч гривень. Решта — для будівельників. Хоча ситуація може змінитися. Минулого вівторка на Прикарпатті побував відомий український митець-монументаліст Анатолій Гайдамака. Після вивчення проблеми безпосередньо на об’єкті він поспілкувався з головою Івано-Франківської облради Ігорем Олійником. Як стало відомо «УМ» із джерел, що заслуговують на увагу, після цієї зустрічі «акції» музейників почали зростати.