До історичної дати народження видатного українського педагога і вченого Григорія Ващенка у Полтавському державному педагогічному університеті урочисто відкрили музейну кімнату. В рідному для професора вищому навчальному закладі (свого часу тут він очолював кафедру педагогіки. — Авт.) також відбувся дводенний педагогічний конгрес на тему «Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка».
Учасники згаданого форуму констатували: написані ним ще на початку та в середині минулого століття науково-педагогічні праці покликані стати підґрунтям системи виховання в незалежній Україні. Адже замість якихось абстракцій на кшталт «комуністичного ідеалу» професор Ващенко блискуче обґрунтував потребу з наймолодшого віку прилучати дитину до «служби Богові й Україні». Причому цей найголовніший постулат він «виводив» із традиційної народної педагогіки та одвічних християнських цінностей.
Тож зовсім не дивно, що вчений став однією з найбільш «небажаних» для комуністичного тоталітарного режиму персон, а на його твори було накладене найжорсткіше табу. А за те, що під час німецької окупації редагував газету «Голос Полтавщини», до традиційних звинувачень в українському буржуазному націоналізмі додавалося й тавро «колаборанта».
За таких умов йому, звісно, довелося емігрувати на Захід. Саме там, викладаючи в Українському вільному університеті та очолюючи Українську православну богословську академію в Мюнхені, написав свої найвідоміші науково-педагогічні праці, в тому числі й знаменитий «Виховний ідеал». Тепер вони поволі повертаються в Україну. Як і пам’ять про видатного сина своєї землі.