Час збирати каміння

Натхненник і організатор мирної акції — Меджліс — ще називає її «інформаційним пікетом на місці майбутнього будівництва Джума Джамі» (Соборної мечеті), до слова, найбільшого мусульманського храму в Європі. На в’їзді у кримську столицю, вздовж об’їзної автотраси на Ялту, зосереджена вся пікетна атрибутика — намети, прапори, агітаційні щити і велика купа каменю–черепашника. У наметі днює і ночує кілька людей зі штабу пікету, котрі не лише пильнують майно, а й ведуть поштучний облік будматеріалу і благодійних внесків. Усю «арифметику» для наочності, як розповів на останній прес–конференції перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров, мають занести на білборди. Аби, мовляв, народ мав уяву, так би мовити, про географію і обсяги персональної благодійності. А сьогоднішні її параметри такі: 153 тисячі репатріантів з усіх регіонів півострова перерахували свої кровні 213 тисяч гривень і самотужки завезли на «галявину протесту» 122622 каменя. Вдалися ж люди до акції з однієї причини — Сімферопольська міськрада під різними приводами відмовляє у наданні земельної ділянки для зведення під Джума Джамі. Попри те, що ще 14 лютого 2008 року Господарський суд Криму за позовом Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) зобов’язав міськраду це зробити, тобто укласти договір оренди землі з ДУМК, а пізніше вища судова інстанція відхилила апеляційну скаргу ради на це рішення.

Узагалі ж звести свій головний храм кримські татари збираються давно. Певно, відтоді, як власті автономії і Сімферополя дали «зелене світло» місцевій єпархії УПЦ Московського патріархату на відновлення кафедрального собору Олександра Невського у сквері Перемоги. Натомість Меджлісу, що виступав проти цього будівництва, для «конфесійної рівноваги» порадили самим визначитись з рівноцінним місцем для Соборної мечеті. Меджліс і ДУМК вказали на вільну ділянку у парку «Салгірка», де вже раніше заклали пам’ятний знак про жертви сталінської депортації. Сумнозвісного 18 травня 1944 р. там був пункт збору кримських татар перед відправкою до Середньої Азії. Але згодом очільники автономії все «переграли» і рішенням тутешньої Верховної Ради передали весь парк Таврійському національному університету для впорядкування ботанічного саду. А як альтернативний варіант Меджлісу і муфтіяту запропонували 2,7 гектара землі по вулиці Ялтинській, 22. У 2004 році Сімферопольська міськрада навіть видала ДУМК дозвіл на розробку техдокументації. Але поки два роки тягнули з оформленням паперів, набув чинності новий Лісовий кодекс; тож потрібно було починати марудні узгодження по новому колу.

Новий депкорпус міськради дещо скорегував рішення своїх попередників. Замість Ялтинської репатріантам, і то тільки після втручання прокуратури, запропонували будмайданчик у іншому, менш доступному, місці по вулиці Луговій. Мовляв, у першому випадку йшлося про охоронну санітарну зону водосховища. Але посвячені люди подейкують про справжню причину «переадресації»: на Ялтинську накинув оком один відомий депутат ВР Криму. Той самий, прізвище, а ще більше — прізвисько, котрого на слуху в нинішнього керівництва вітчизняного МВС за його близькість до «сейлемівського» бандугруповання. Так от, народний обранець із сумнівним минулим нібито вже встиг запропонувати вигідне місце заморському бізнесмену за кілька мільйонів «зелених» під спорудження торговельно–розважального центру. Дещо про намічену оборудку і явну провокацію міськради на одній з прес–конференцій обмовився керівник кримської міліції Микола Іллічов: «Міліція має у своєму розпорядженні оперативні матеріали, які ми сьогодні не можемо озвучити, це передчасно. Вони (мається на увазі матеріали. — Авт.) будуть легалізовані у свій час, і всі дізнаються, і Крим дізнається, хто хотів цю землю продати, кому хотів продати і як».

Хтозна, коли правоохоронці оприлюднять той компромат і водночас проллють світло на справжні «приводні ремені» затяжного земельно–релігійного конфлікту. Поки що ж учасники інформаційного пікету готуються до третього етапу акції, бо «міськрада вирішила не здаватися», як висловився Рефат Чубаров. У свою чергу, міський голова Геннадій Бабенко в інтерв’ю одній із місцевих газет заявив, що в разі подальшого загострення питання «ми готові провести референдум, щоб сімферопольці висловили свою думку». Схоже, до «розрулення» ситуації довкола Соборної мечеті ще далеко.