«Як умру, то поховайте...»

Такий незвичайний музей науковці знаменитого історико–етнографічного заповідника «Переяслав» мріяли створити впродовж шістьох останніх років. Місцем для майбутньої експозиції музейники одразу ж обрали оселю переяславського лікаря — Андрія Козачковського. Саме до цього будинку напередодні свят 1845 року привезли тяжко хворого Тараса Шевченка, де Андрій Козачковський разом із дружиною боролися за життя поета. Тоді, в ніч із 24 на 25 грудня, 31–річний Тарас написав свій безсмертний твір, який люди згодом назвали «Заповіт».

Оселя Козачковського, як і пам’ять про цю подію, прекрасно збереглася і до сьогодні. «Раніше в цьому будинку була розміщена експозиція історичного музею, — розповідає «УМ» заступник генерального директора Національного історико–етнографічного заповідника «Переяслав» Галина Глушко. — Та невдовзі його закрили на дворічну реставрацію: тут відновлювали меблі, ліжка, комоди і шафи, якими свого часу користувався й поет». І в час такого «затишшя» тоді ще в директора заповідника «Переяслав» Михайла Сікорського, і в його співробітників з’явилась ідея створити музей «Заповіту». Як розповіла пані Галина, їхню ідею підтримав і Віктор Ющенко, який колись частенько навідувався в місто.

І ось, після довгих років збирання та дослідження цінного матеріалу про Кобзаря, переяславським музейникам таки вдалося здійснити свою мрію — 18 квітня відкрився вже 27–й за рахунком музей. «Складається він із 12 залів, здебільшого меморіальних кабінетів, — розповідає пані Глушко. — Тут є кабінет лікаря Андрія Козачковського, бібліотека, вітальня, а також кімната Тараса Шевченка, де він написав свій «Заповіт». Родзинкою експозиції є оригінал безсмертного твору, датований 1845 роком, і «Заповіт» 1860 року. Також тут кожен зможе оглянути екземпляри твору, перекладеного на 15 мов.