Зірка — на зірку. Схоже, дона Берлусконі не вдалося виштовхнути з влади і він, ймовірно, знов, уже втретє, отримає право формувати уряд Італії. Інша ймовірність учорашнього дня — нова політична зірка, колишній мер Риму Вальтер Вельтроні, програла, і його політична сила створить потужну опозицію в парламенті. Парламентські вибори, які зайняли в політично заклопотаних італійців аж два дні — 13 та 14 квітня, — згідно з прогнозами екзит–полів, принесли вікторію лівоцентристській партії Сильвіо Берлусконі. «Берлусконці» набрали близько 40 відсотків голосів, «вальтронці» — понад 37 відсотків. Такі середньоарифметичні результати вивів «Євроньюс», підсумувавши соціологічні заміри всіх провідних служб, які проводили екзит–поли на виборчих дільницях Італії.
47 мільйонів італійських виборців учора та позавчора обирали депутатів парламенту. Окрім того, їм належало обрати адміністративних радників восьми провінцій, мерів 426 міст, включно з Римом, а також регіональні уряди островів Сицилія, Калабрія, Кампанія — загалом 16 провінцій. Попередні регіональні уряди були розпущені за звинуваченнями у співпраці з мафією. Парламентські вибори були проведені на три роки раніше планового терміну у зв’язку з відставкою Романо Проді та з розпадом його коаліційного уряду в січні цього року.
У перегонах брали участь 158 партій. Та головна боротьба точилася між двома провідними силами країни: створеним у листопаді минулого року спеціально під дострокові вибори правоцентристським блоком «Народ свободи» на чолі з 71–річним екс–прем’єром Сильвіо Берлусконі та лівоцентристською Демократичною партією на чолі з 52–річним екс–мером Рима Вальтером Вельтроні. Останні перед виборами опитування громадської думки свідчили, що Берлусконі випереджав Вельтроні на кілька відсотків. Але не з таким значним відривом, щоб його перемогу можна було спрогнозувати ще до виборів. Тим більше що минулого тижня 30 відсотків італійців так і не визначилися, за кого голосуватимуть.
На попередніх виборах, 2006 року, італійці віддали перевагу сірому і невиразному лівому політику Романо Проді, який до цього роками протирав штани в бюрократичних інституціях ЄС у Брюсселі, і був навіть головою Єврокомісії. Великою мірою італійці були прихильними до Проді тому, що їм уже відверто набрид Берлусконі з його корупційними аферами та жартами блазня. Втім у народу — коротка пам’ять, тому італійці готові знову посадити дона Сильвіо на престол. Але цього разу не все так просто, бо Вальтер Вельтроні, на відміну від Проді, є надзвичайною особистістю, не менш яскравою, ніж Берлусконі.
Вельтроні, як жартома зазначають італійські політологи, це «Берлусконі–2» чи «Берлусконі з лівим ухилом». Незаперечною перевагою Вельтроні є те, що він на 19 років молодший за Берлусконі. Він обов’язково обійме посаду прем’єр–міністра, якщо не тепер, то через кілька років.
Незважаючи на різницю в політичних поглядах, обидва лідери і їхні політичні сили під час виборчої кампанії обіцяли громадянам практично те саме: проведення реформ, підвищення пенсій, вирішення економічних проблем, зниження податків, скорочення державного бюрократичного апарату, гарантування безпеки на Апеннінах та оновлення у всіх галузях суспільного життя. За таких умов італійці обирали не програми, а одну з двох особистостей. Ці вибори були персоналізовані як ніколи в історії Італії. На них також уперше в історії країни виборці зобов’язані були перед входом до кабінок для голосування складати в спеціальні кошики фотоапарати та стільникові телефони. Влада таким чином намагається боротися з відомою і нам практикою торгівлі голосами. За порушення цього нового правила виборцю загрожує штраф у розмірі від 300 до 1000 євро, або арешт терміном від трьох до шести місяців.
Попри схожість програм, передвиборчим «коником» Вельтроні були обіцянки підвищити пенсії та будівництво кількасот тисяч комунальних квартир, квартплата за які буде коливатися від 300 до 500 євро, тобто дуже низько, як на місцеві мірки. Розміри квартплати в Італії б’ють європейські рекорди. Демократична партія Вельтроні вела кампанію під гаслом «Це можна зробити», що перегукується з гаслом претендента на номінацію від Демократичної партії США Барака Обами «Так, ми можемо». Взагалі–то Вельтроні провадив виборчу кампанію «в американському стилі» і прагнув бути схожим на американських політиків.
Вельтроні був мером Риму з 2001 року до 13 лютого 2008–го, коли подав у відставку, бо, відповідно до законодавства, мери не мають права претендувати на інші виборні посади. Він чимало зробив для столиці, тому користується повагою римлян. Свого часу Вельтроні був комуністом, але потім реформувався в лівого ліберала. Цей чоловік має репутацію інтелектуала, говорить тихим голосом, але має ораторський талант і вміє захопити натовпи.
Вальтер Вельтроні народився 1955 року в Римі в родині відомого журналіста.
Політичну кар’єру розпочав у 70–ті в комуністичних молодіжних організаціях. Також працював журналістом і в «лівій» пресі. На цей час є автором багатьох книг, зокрема аналітичної біографії Роберта Кеннеді. Брати Кеннеді є зразком для нього, і він не приховує, що наслідує їх. Вельтроні — світський лев, любитель джазу, гарячий кіноман, приятель багатьох провідних голлівудських зірок, зокрема Роберта Де Ніро та Джорджа Клуні. Останній особисто брав участь у виборчій кампанії Вельтроні й цими днями перебуває в Римі, щоб особисто привітати друга з перемогою або втішити в разі поразки. Італія є батьківщиною найстаршого у світі та найавторитетнішого кінофестивалю — Венеціанського. Вельтроні вважає, що столиця також заслуговує на подію подібного масштабу, тому минулої осені організував і провів перший Римський міжнародний кінофестиваль.
Вельтроні надавав великого значення збереженню історичної спадщини Риму, але одночасно намагався зробити місто модерним. За роки його мерства забудова велася планово, нові будинки проектували найвідоміші архітектори Італії та світу.
71–річний медіамагнат, особисті статки якого оцінюють у 12 млрд. євро, вже двічі очолював уряд Італії і сподівається посісти прем’єрське крісло втретє. Він обіцяє вирішити головну економічну проблему країни — велетенський зовнішній борг у 1400 млрд. євро, що більше вартості річного ВВП Італії.
Берлусконі відомий як ексцентрик і напередодні виборів устиг бовкнути таке, що не на жарт стурбувало країну: пообіцяв у разі перемоги перенести столицю Італії до Неаполя. І навіть вибрав собі резиденцію — Королівський палац у центрі міста. Але коли усвідомив, що така обіцянка може коштувати йому сотні тисяч втрачених голосів, то змушений був пояснювати, що Рим залишиться столичним містом, а в Неаполі відбуватимуться лише засідання уряду. Взагалі ж на цих виборах Берлусконі утримувався від міцних виразів, які були характерні для нього під час попередніх. Наприклад, «Не голосуйте за лівих, якщо не хочете вважатися х...ями».
Берлусконі шість разів притягувався італійським правосуддям до судової відповідальності за звинуваченнями в корупції та інших серйозних правопорушеннях, але кожного разу виходив сухим, немов гусак із води. Остання справа проти нього була призупинена в лютому цього року, щоб дати можливість магнату зосередитися на виборах.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
