Поки що важко сказати, в яку суму обійдеться зловмиснику компенсація шкоди, яку він завдав «Укртелекому» шляхом несанкціонованого втручання в мережу електрозв’язку за допомогою емулятора телефонної картки. Як–не–як, відтоді, коли чоловік придбав саморобний електронний пристрій, за допомогою якого можна безплатно телефонувати з таксофонів будь–якому абоненту, та взявся ним користуватись, минуло близько двох із половиною років. Це перша причина, чому непросто виявити всі його «халявні» дзвінки й узагальнити інформацію.
Друге ускладнення викликано додатковими хитрощами, до яких вдавався любитель побазікати, небезпідставно розраховуючи, що може ніколи не попастися. Річ у тім, що він не користувався емулятором за місцем проживання. Оскільки ж мав роботу, пов’язану з роз’їздами по Україні (працював на транспорті, але де саме, СБУ не повідомляє в інтересах слідства), то всі телефонні дзвінки здійснював із населених пунктів, до яких приїжджав, — інколи всього на кілька годин. З обережності він ніколи не дзвонив з використанням емулятора на номери родичів та на свій домашній. Правда, в інших задоволеннях чоловік собі не відмовляв, без обмежень телефонуючи друзям і за кордон, і на мобільні телефони всередині країни. Дані про його розмови доводиться збирати в шести регіонах.
Однак власну спритність зловмисник явно переоцінив. Його затримали під час короткочасного візиту до міста Жмеринка, щойно наш балакун черговий раз «на халяву» потеревенив з абонентами. Щоб вийти на нього, оперативникам із Вінницького облуправління СБУ довелось координувати зусилля з колегами з інших регіонів. Зараз за цими фактами порушено кримінальну справу. За несанкціоноване втручання в мережу електрозв’язку винуватцеві загрожує від трьох до шести років ув’язнення. Плюс відшкодування ще не порахованих збитків. Зауважимо, що це вже шостий із затриманих останнім часом на Вінниччині користувачів емуляторами. Один із попередників нашого «героя» мусив повернути «Укртелекому» 11 тисяч гривень, другий — 15 тисяч гривень. Не виключено, що на цей раз сума може бути ще вищою.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
