Російський чобіт
Минулої неділі в Севастополі активісти Студентського братства пікетували штаб Чорноморського флоту Росії з вимогою припинити незаконне просування морської піхоти РФ територією України. Щоб не допустити наближення пікетувальників до свого командування, російські військові ще до початку акції відгородилися вантажівками, а голова Студентського братства Олег Яценко звернув увагу, що автівки стоять на тротуарі вже української землі, на що військові дозволу не мають. Пан Яценко також зазначив, що передислоковані з бухти Козача солдати РФ не допускають українських громадян на територію 44–го спортклубу, чим порушують законодавство. На підтвердження своїх слів він навів слова міністра юстиції України Миколи Оніщука, який зазначив, що спортклуб має використовуватися спільно нашою державою та військовими Росії.
Стрічка на той світ
12 квітня на гірничовидобувальному підприємстві «Великомостівська», яке належить державному підприємству «Львіввугілля», загинув шахтар. За попередніми даними, гірник упав у свердловину, бо намагався проїхатися на конвеєрній стрічці, яка не розрахована на перевезення людей. У загиблого 39–річного чоловіка залишилися дружина, дев’ятирічна донька та семирічний син.
До сонця крізь ґрати
На стіні СІЗО, у минулому — тюрми «Бригідка», що на вулиці Городоцькій у Львові, встановили барельєф трьом пластунам. «У 39–му Петро Башук, Петро Канюк та Ярослав Гайвас втекли з цієї тюрми. У втечі пластунам допомагали воїни–оунівці», — зазначив колишній в’язень «Бригідки» Петро Франко. Нині на бронзовому барельєфі — три соколи на тлі розірваних ґрат. Скоро на стіні СІЗО буде й табличка з написом: «Воля ціни не має».