Тест на совість

22 квітня випускники шкіл і ті, хто бажають цього року вступити до вищих навчальних закладів, складатимуть тести з української мови та літератури — перший етап Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Цей етап мають пройти всі, незалежно від обраного майбутнього фаху. Реєстрація бажаючих узяти участь у ЗНО закінчилася ще 1 березня, і зараз у більшість областей уже розіслані запрошення. За ними, а також за посвідченнями особи абітурієнтів впускатимуть на пункти тестування. Масовість іспиту з мови та літератури вже створює проблеми для організаторів тестування. Тим часом самі його учасники сумлінно повторюють пройдене у школі й ходять до репетиторів. Попередження, багато разів висловлене чиновниками Міносвіти, повторюється і в запрошеннях: «шпори» не пройдуть. А чи справді ЗНО є панацеєю від корупції?

Освітня толока

Першого квітня відбулася селекторна нарада під головуванням директора Центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука та керівника департаменту вищої освіти МОН Ярослава Болюбаша, у ній взяли участь всі причетні до організації ЗНО: співробітники головного і регіональних центрів оцінювання, голови обласних і районних відділів освіти та директори шкіл. Головною проблемою виявилася доправка дітей до місць тестування — тобто зазвичай у районні центри. Особливо це стосується першого іспиту з української мови та літератури, в якому беруть участь всі випускники, разом — близько 520 тисяч. У багатьох областях просто не вистачає автобусів, якими б їх привозили, навіть якщо задіяти цілі районні чи обласні автопарки, до того ж наявні автобуси не мають достатньої кількості сидячих місць і найчастіше взагалі не обладнані для того, щоб перевозити дітей. Оперативно доставити випускників із деяких віддалених високогірних районів Карпат узагалі неможливо. На все це, до того ж, бракує коштів. Кожен із таких автобусів, за законом, має супроводжувати патрульна машина ДАІ, а їх просто фізично стільки немає.

Другий етап тестування — з дисциплін на вибір, навпаки, «небагатолюдний». З окремих предметів тестування проводитимуть в одному центрі на кілька районів, а то й в обласному центрі. Відтак мешканці міст, де відбуватимуться іспити, скажімо, математики, основ правознавства чи зарубіжної літератури, матимуть «фору» перед приїжджими, змученими переїздом, переживаннями і чужою обстановкою. Висловлювалися думки, що батьки змушені будуть взяти на себе завчасну доставку своїх чад хоча б за день до тестування, аби знайти квартири, де діти могли б спокійно виспатися перед такою відповідальною справою.

Ще одна проблема — оплата праці персоналу, задіяного в тестуванні. Це переважно вчителі, і працювати на ЗНО вони будуть у робочий час, таким чином виникає питання, як саме буде оплачуватися їх праця на тестуванні, адже подвійна оплата праці заборонена законом.

Очільники Міносвіти пообіцяли тоді порушити ці питання на найближчому засіданні Кабміну, аби держава виділила додаткове фінансування на ЗНО. Як повідомила «УМ» заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Галина Солодка, наразі відповідне доручення Кабінету Міністрів вже є.

Засвідчило свою недосконалість і програмне забезпечення, яке використовується для реєстрації учасників тестування. Траплялося досить багато випадків, коли людина реєструвалася кілька разів або на більшу кількість предметів, ніж дозволено. Річ у тім, що для зміни, наприклад, екзамену на вибір, доводилося реєструвати ту саму особу ще раз і видавати їй ще один реєстраційний номер. При цьому стара реєстрація автоматично не скасовувалася і залишалася в базі даних. Таким чином виникла можливість пройти тестування ніби двічі. Для цього розробили спеціальну програму, яка «прочистила» списки від дублів. Програма, однак, не виключає випадків, коли видаляється не стара, а нова реєстрація, анулюючи зміни, які людина хотіла внести до свого екзаменаційного розкладу.

Обов’язкове рідне слово

Тест з української мови та літератури, загальнообов’язковий для всіх, включає в себе власне тестові завдання двох рівнів складності та творче завдання на задану тему. Наприклад, у пробних тестах це був вислів французького просвітителя Дені Дідро «Найщасливіша людина та, що дає щастя найбільшій кількості людей». Твердження треба було спростувати або підтвердити, використовуючи для цього власний досвід та приклади героїв творів курсу української літератури, зробити висновок.

Аби уникнути суб’єктивності в оцінці творчості дітей, уклали спеціальний список вимог, на який мають орієнтуватися перевіряючі, але сумніви таки виникають. Централізована перевірка такої кількості творів знову ж таки потребує величезного штату кваліфікованих вчителів української мови. Пані Галина Солодка запевняє, що таких фахівців удосталь.

Перевірка на трьох рівнях

Пані Солодка пояснила «УМ», як відбуватиметься перевірка. Після того, як роботу написано, абітурієнт її здає і розписується про це в спеціальному протоколі. На його очах роботу запаковують у так званий «сек’юр–пак», конверт, на якому при спробі його розпакувати клейка стрічка міняє колір. Машинами спеціального зв’язку конверти з роботами доставлятимуть до пунктів обробки результатів. Зараз ці пункти ще формують, але достеменно відомо, що вони будуть розташовані в обласних центрах, а роботи з однієї області возитимуть на перевірку до іншої. Тестову частину робіт перевірятиме не людина, а сканер. Творчі завдання з української мови та літератури, історії й математики відправлятимуть на перевірку спеціалістам. Перевірка буде потрійна: ту саму роботу в одній аудиторії оцінить один фахівець, в наступній — ще один, і нарешті в третій перевірятиме спеціаліст вищого рівня, лише після цього, на основі трьох оцінок, виставлятиметься остаточна.

Перевіряючі матимуть справу з безіменними і навіть безномерними роботами, на яких будуть лише штрих–коди. Але й після цього роботи ще раз проконтролюють на предмет того, чи не внесли туди перевіряючі якихось своїх правок. Перевірку, наскільки можна, довірили техніці, але що ж буде до і після неї?

«Людський фактор»

Спеціальним положенням Мініс­терство освіти запровадило і громадський контроль над проведенням ЗНО. Цього року в ньому візьмуть участь Комітет виборців України та Громадянська мережа «Опора». Представники цих організацій проводитимуть власне спостереження на кожному пункті тестування.

Неурядові організації побоюються корупції на двох етапах: під час тестування і після оголошення його результатів, під час обробки сертифікатів приймальними комісіями ВНЗ. Учителі розповідають, що вже зараз, ще до «Останнього дзвоника» і самого тестування, діти приходять і вихваляються, що, мовляв, «уже поступили». За словами представника «Опори» Андрія Гевка, ризик насамперед у тому, що тестування проводитимуть місцеві вчителі: «Особливо це небезпечно в маленьких районних центрах, де всі всіх знають. Можливі випадки, коли вчителі намагатимуться допомогти своїм учням чи дітям знайомих у складанні тесту», — каже пан Гевко. Також спостерігачі наглядатимуть за коридорами і навіть вбиральнями, аби і там абітурієнтів не «підстерігали» добродії зі «шпорами». Окрім громадських спостерігачів, на пунктах тестування будуть присутні «особливі уповноважені» УЦОЯО, до яких можна і треба звертатися, в разі якщо хтось помітив порушення чи зловживання під час тестів.

«Дуже добре, що ми цього року запровадили апеляцію на порушення самої процедури тестування. Таку апеляцію можна написати на місці, поки людина ще не вийшла з приміщення пункту тестування», — каже Галина Солодка.

Усю процедуру транспортування завдань, тестування, транспортування робіт на пункти перевірки також супроводжуватимуть працівники міліції.

Ще одна проблема — прийом сертифікатів тестування приймальними комісіями. Скидається на те, що він повністю суб’єктивний. За наявності кількох сертифікатів із приблизно однаковими результатами рішення про прийом до ВНЗ залишається за членами комісій. «Приймальна комісія — зацікавлена особа, — каже Андрій Гевко, — цього року з’вилося положення про громадський контроль і за роботою приймальних комісій, що ми й будемо робити. Але процедура такого контролю не прописана, сказано лише, що «громадські спостерігачі можуть бути присутні при роботі приймальних комісій». Тобто можливий варіант: можеш бути присутнім, але документації тобі ніхто не покаже».

У положенні про умови прийому до ВНЗ є і дещо уже сумнівний пункт 15, в якому перераховуються категорії абітурієнтів–пільговиків, котрі при однаковому результаті тестування мають переважне право на зарахування до числа студентів. «Уже зараз трапляються випадки, коли живі батьки правдами і неправдами роблять своїм дітям посвідчення сиріт, — каже Андрій Гевко. — Ми розуміємо, що Міністерство освіти не може відмовитися від пільг, але це створює велике поле для корупції».

Загалом же спостерігачі оцінюють ЗНО позитивно, порівнюючи з іспитами у школі. У Центрі оцінювання якості освіти запевняють, що зроблять все можливе, аби уникнути корупційних схем. А випускникам та їхнім батькам радять не мовчати, а голосно кричати у випадку порушень чи зловживань. При кількох системах контролю і такій громадській увазі до тестування велика ймовірність, що ваш голос таки почують.