У загальній свідомості той зиск, який можна отримати від співпраці з арабськими країнами, чомусь пов’язаний насамперед із нафтою. Щонайменше в одному сенсі це уявлення безумовно правильне: держави, яким пощастило бути розташованими на територіях, багатих покладами «чорного золота», завжди можуть похвалитися туго набитою калиткою. А отже, щедро і швидко платити за «музику», яку замовляють. Не скористатися цим і не запропонувати свою «програму» таким перспективним «слухачам» — щонайменше нерозумно. Тож не дивно, що свої погляди по той бік Середземного моря звертають дедалі більше європейських держав. Не стала винятком і Україна. У четвер наш Президент завершив візит до Лівії та Єгипту, який, судячи з коментарів глави держави, видався більш ніж успішним. Тепер головне — за емоціями від вдалого закладення фундаменту співпраці не розтринькати отримані можливості. «Ключ» від «воріт в Африку» ми отримали, але потрібно їх іще й відчинити...