День міжнародної солідарності трудящих у Львові не скасовують. Але відтепер «свято праці» трішки посунеться місцем для Дня батяра. Такого собі доброго, трішки збитошного хлопця, який безмежно закоханий у своє прекрасне місто. «Ми вирішили переінакшити знамениту фразу світового пролетаріату, тож цьогоріч 1 травня проходитиме під гаслом: «Батяри усього світу, єднайтеся», — розповів «УМ» начальник Львівського міськуправління культури Андрій Сидор.
А поки Львів готується до дійства, сусіди не сплять. У російських виданнях уже встигли обізвати львівських батярів «алкоголіками і тунеядцями». «Все це від незнання, — посміхається один із найвідоміших батярів, професійний львовознавець Петро Радковець. — Батяри — невід’ємна частина Львова. Вони люблять людей, тішаться, коли всім добре, і не сприймають понурених, тих, що ладні перефарбувати весь світ у чорний колір. Батяр — чоловік мужній, самостійний, трішки хуліган. Це мужик, який любить і вміє пожартувати, позалицятися до панянки з гарної родини і звабити дівчину чашкою кави. Загалом батяри — це львівська вулична еліта. І немає значення, з якого роду, шляхетного чи не дуже, походить батяр. Головне — цей чоловік любить своє місто і знає кожну його вуличку і дворик».
На святі мешканців та гостей Львова звеселятимуть різні батярські гурти. Звичайно, почуємо і ось цей шлягер, улюбленець усіх поколінь львів’ян: «Батяр — це є батяр з малої дитини, як мав чотири роки — ходив до дівчини».