Прощавайте, дівчата!

«Усе, до чого торкалася її рука, оживало. Вона була дивовижною жінкою з надзвичайно позитивною енергією, завжди життєрадісною та оптимістичною, прекрасною дружиною і матір’ю. Вона була людиною дії», — так відгукується про Рум’янцеву її подруга, актриса Галина Пешкова.

8 квітня в Москві на 78–му році життя після важкої і довготривалої хвороби померла Надія Рум’янцева. За декілька днів до цього її у критичному стані привезли до однієї з московських лікарень. Актриса скаржилася на сильний головний біль, від якого періодично непритомніла. Самопочуття погіршилося настільки, що вона не могла самостійно пересуватися. Для лікування використовували найновіші методики, але і це не врятувало Надію Рум’янцеву. «Вона дуже схудла. Ми вводили їй вітаміни, намагалися підтримати імунітет. Та хвора була настільки слабкою, що не могла й говорити», — зазначають лікарі. За час хвороби від неї ні на крок не відходив її чоловік, 79–річний Віллі Вартанович Хштоян.

Надія Рум’янцева народилася в селі Потапово Смоленської області. Після школи вступила до Державного інституту театрального мистецтва ім. Луначарського, потім закінчила ще й Всесоюзний державний інститут кінематографії. Невеликий зріст актриси одразу визначив її амплуа — «травесті». У 1948 році вона вперше знялася у фільмі «Назустріч життю». Її чарівність, почуття гумору і відвертість підкорили серця мільйонів прихильників радянського кінематографа. А після фільму «Королева бензоколонки» маленькі кирпаті дівчата зрозуміли, що теж можуть стати кінозірками.

Великий успіх принесла Рум’янцевій головна роль у фільмі «Дівчата» режисера Юрія Чулюкіна. Образ Тосі Кислициної став візитною карткою актриси. Як згадувала Люсьєна Овчинникова, Рум’янцева так могла розсмішити, що всі називали її «Чарлі Чаплін у спідниці». А сама Надія Василівна сором’язливо зазначала, що не було б у неї таких акторських успіхів, якби не жіноче щастя. Протягом довгих років сімейного життя вона щодня чула від чоловіка, як він у неї закоханий. Відома актриса і просто щаслива жінка любила повторювати: «Це добре».

Після «Дівчат» було ще багато фільмів — загалом 24 стрічки. Успішно склалася і кар’єра на телебаченні. Щонеділі зранку «Будильник» Надії Рум’янцевої підіймав із ліжок тисячі хлопчиків і дівчаток Радянського Союзу.

Останніми роками Надія Василівна відійшла від кінематографічних справ, намагалася не з’являтися на публіці, весь час присвячувала сім’ї — чоловікові й дочці Каріні. Два роки тому вона знялася в останній у своєму житті телепрограмі «Лінія життя» на російському каналі «Культура».