Опозиція наскаржиться на «більшовиків» до ПАРЄ

Ющенко і Тимошенко пишуть листа Шідеру...

      Попри те, що дехто вважає: перший етап політреформи опозиція програла, «ющенківці» та «тимошенківці» думають дещо інакше. По-перше, їхню головну вимогу щодо всенародного обрання Президента «більшовики» таки задовольнили, а по-друге, «перемогти» владному табору вдалося тільки завдяки черговому порушенню законодавства. Про те, як парламентська більшість, її  патрони та сателіти дотримуються  норм української Конституції, лідери фракцій БЮТі й «Нашої України» вирішили розповісти голові Парламентської Асамблеї Ради Європи Пітерові Шідеру, на  ім'я якого готують відповідний лист. Як повідомив журналістам член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ Роман Зварич («НУ»), в цьому зверненні наголошуватиметься на тому, що при голосуванні 3 лютого була грубо порушена процедура проходження законопроекту, який вноситься в порядку, встановленому 154 статтею Конституції України, адже, згідно з рішенням ПАРЄ, проект закону №4105 уже є нелегітимним, а більшість за допомогою комуністів та соціалістів ухвалила до нього зміни. На думку пана Зварича, «абсолютно очевидно, що українське питання в будь-якому випадку розглядатиметься на квітневій сесії ПАРЄ, «оскільки воно вже давно внесене до порядку денного в рамках процедури моніторингу».

      А тим часом парламентарії старанно надолужують згаяний під час боїв за Конституцію час і активно займаються законодавством. Учора Верховна Рада розглянула кілька досить важливих законів. Зокрема, відправила на повторне друге читання законопроект про внесення змін до Закону «Про політичні партії в Україні», який при голосуванні набрав тільки 209 голосів, бо так і не спромоглися ухвалити доповнення, що забороняє податківцям входити до політичних партій.

      Також нардепи не захотіли і не змогли (залежно від того, про яку частину парламенту йдеться) утворити тимчасову спеціальну комісію ВР із моніторингу щодо додержання конституційних прав громадян на участь у зборах, мітингах, походах, демонстраціях та виконання закону України про статус народного депутата України. «За» проголосували 202 депутати з 443 зареєстрованих у залі. Хоча з огляду на те, як лідерка фракції «Регіони України» Раїса Богатирьова заперечувала проти того, аби взагалі розглядати постанову про створення цієї комісії, позитивом можна вважати вже сам розгляд цього питання. Адже, як нагадав пані Раїсі перший віце-спікер Адам Мартинюк, який за відсутності Володимира Литвина головував на засідання, розгляд цього питання був однією з умов розблокування роботи Верховної Ради ще кілька місяців тому, після того, як «Нашій Україні» влаштували «теплу» зустріч у Донецьку.

      Зате ВР вдалося створити у складі міжпарламентської комісії зі співробітництва українського і російського парламентів міжпарламентську групу для врегулювання з Росією питань розподілу між державами зобов`язань колишнього Ощадного банку СРСР по вкладах громадян України. Щоправда, у проекті постанови, підготовленому понад рік тому, з російської сторони було записано чимало прізвищ депутатів, які вже давно не депутати, адже з часу написання цього документа в сусідній країні відбулися парламентські вибори. Але прізвища можна буде й переписати, головне, що 328 голосами «за» наша Верховна Рада таки створила цю комісію. Звісно, сумнівно, що росіяни так просто візьмуть і віддадуть заборговані ще Радянським Союзом гроші українським громадянам, але процес принаймні пішов...

...а Литвин уже написав

      Голова Верховної Ради України Володимир Литвин уже написав власного листа до президента Парламентської Асамблеї Ради Європи Петера Шідера й навіть учора вже відіслав його, повідомляє Інформаційне управління апарату ВР. «З відповідальністю і розумінням» сприйнявши Резолюцію ПАРЄ щодо політичної кризи в Україні, український спікер пояснив панові Шідеру, що 3 лютого на позачерговій сесії в Києві «було розглянуто найбільш гострі питання конституційної реформи» і внесено відповідні доповнення до прийнятої 24 грудня постанови, яка так не сподобалася ПАРЄ. «Таким чином, збережено існуючий в Конституції України 1996 року порядок, згідно з яким у 2004 році відбудуться всенародні вибори нового Президента України, а судді і надалі обиратимуться безстроково, — пише Литвин. — Що ж стосується рекомендацій Венеціанської комісії про вилучення із законопроекту № 4105 положення щодо імперативного мандата, а також забезпечення відповідності ролі і функцій прокуратури до європейських стандартів, то ці питання стануть предметом подальшого розгляду в сесійній залі після повернення законопроекту з Конституційного Суду».