А «мисливці» хто?

Привид «медведчукізму» й надалі бродитиме Кабміном. Недвозначний натяк Президента на те, що деякі кадрові ініціативи уряду не відповідають духові угоди про створення Демократичної коаліції, Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко парирувала у стилі «не вчіть мене жити».

Нагадаємо, позавчора Віктор Ющенко звернувся до Тимошенко з листом, у якому розкритикував призначення на посади у виконавчій владі діячів, наближених до екс–голови Адміністрації Президента Кучми — Віктора Медведчука. «Я як Прем’єр відповідаю за результат і підбираю команду, яка цей результат здатна дати. Полювання на відьом не потрібно влаштовувати», — відреагувала на закид із Банкової леді Ю. — Треба дивитися, як людина працює, який внесок вона робить сьогодні у розвиток держави. Сподіваюся, найближчим часом такі листи до уряду із секретаріату Президента просто припиняться».

Принагідно Юлія Володимирівна дала зрозуміти, що заради єдності вона готова терпіти неприємні послання з СП: «Я заради збереження демократичної коаліції вже багато часу не чую ніяких зауважень до уряду з боку секретаріату Президента», — підсумувала Тимошенко в розмові з журналістами.

І, звісно, негайно отримала алаверди. «Глава держави — це не та фігура, до якої можна застосовувати лексичні звороти і стилістику сварки», — заявив обурений нечемною відповіддю очільниці уряду голова СП Віктор Балога, зауваживши, що на лист Президента Прем’єр повинна реагувати не словесними випадами, а діями. На думку Балоги, «реакція Тимошенко на лист Президента про перебування на урядових посадах представників команди Віктора Медведчука свідчить про її тісні зв’язки з цим діячем, відомим своєю послідовною боротьбою з «помаранчевими» силами».

Заяву ж Юлії Володимирівни про те, що вона підбирає команду, «здатну дати результат», голова СП саркастично висміяв: мовляв, це звучить «як знущання над тими, хто відчув на собі нищівну силу репресивного катка Адміністрації Медведчука». «Звісно, право Прем’єра вважати результатом масові фальсифікації, провокації та знищення ЗМІ й читати про них в резюме як про високі досягнення. Однак такі вміння не потрібні демократичним силам», — наголосив Балога, зазначивши, що щира симпатія Тимошенко до Медведчука «глибоко протирічить ідеалам Майдану». До всього, за словами Віктора Івановича, така кадрова політика Леді Ю не узгоджена з коа­ліцією, хоча в ній є два рівнозначні партнери — БЮТ і «НУНС». Тому щоб виборці, бува, не подумали, ніби «нашоукраїнці» не проти перебування на посадах у владі «гостей із минулого», блок «НУНС» теж повинен висловити своє ставлення до кадрових рішень лідера партнера по коаліції, вважає Балога.

До слова, ще кілька років тому Тимошенко з Медведчуком, принаймні на людях, демонстрували повний антагонізм. Ворожнеча була такою, що деякі наближені до СДПУ(о) видання навіть поширювали легенду про те, ніби головний «кризовий менеджер» країни відмовив першій політичній красуні у відповідь на загравання до нього, чим і спричинив таку палку ненависть...

Жарти жартами, але, порушуючи власні ж обіцянки й заклики, брати у владу людей, які не просто працювали на «злочинний режим», нібито повалений Помаранчевою революцією, а й входили до його керівних структур — це справжнісінька зрада ідеалів Майдану. Однак, заради справедливості, хіба цим «грішить» тільки Тимошенко? Хоча в чужому оці соломинка, безперечно, завжди видніша...

ДО РЕЧІ

«Неадекватною» назвав відповідь Прем’єр–міністра на «кадровий» лист Президента народний депутат від блоку «НУНС» Тарас Стецьків. Як заявив парламентарій на вчорашній прес–конференції, «чи не вперше Віктор Ющенко поставив перед Юлією Тимошенко питання по суті»: чому «три реальні стовпи, за допомогою яких Медведчук вів ту політику, яка вивела людей на Майдан», введено до складу нового уряду. Йдеться про заступника голови Держмитслужби Тараса Козака, радника Прем’єра Олександра Задорожного, заступника міністра Олексія Іщенка. Стецьків попередив, що це питання перед Тимошенко ставитиме і «НУНС», і «просто так відмахнутися» від нього Прем’єрка не зможе.