Мешкати у столиці та великих промислових центрах, переповнених та загазованих, нині стає все менш і менш престижно. Міста і селища, які зазвичай вважалися провінцією, розвиваються просто на очах. Сказане, на жаль, стосується не усієї України, а переважно приміських територій. Якщо, наприклад, десятиліття тому мешканці Обухова, Білої Церкви чи Бородянки почували себе не краще за своїх сусідів із віддалених областей, то нині ситуація докорінно змінюється. Причому, аби добре заробити, вже не обов’язково щодня доїжджати на київські підприємства — великий бізнес нині активно освоює навколостоличну місцевість.
Хороші робітники всім потрібні
Нині мешканці селища Немішаєве, що у Бородянському районі Київщини, отримали шанс значно поліпшити якість свого життя. Інтерес до селища виявив один із найвідоміших та найавторитетніших вищих навчальних закладів в Україні — Києво–Могилянська академія. Невдовзі, можливо, київські студенти навчатимуться та мешкатимуть — за західним зразком — у спеціально збудованому містечку серед тутешніх сосен. Поряд зі старими будинками на двадцяти п’яти гектарах невдовзі збудують житловий масив для одинадцяти тисяч мешканців — причому квадратний метр коштуватиме просто смішні гроші, якщо порівняти їх із київськими тарифами. Будуватиме це житло знана в Україні фірма ТММ. Але найважливіше, що головну проблему — а де ж знайти тут пристойну роботу? — можна буде успішно розв’язати поблизу власного житла. Так, київська компанія «Український індустріальний альянс» зуміла домовитися про значні інвестиції з боку корейських партнерів для будівництва нового сучасного заводу із виготовлення електронної апаратури.
«Ми і наші партнери віддали перевагу Немішаєву серед інших претендентів, головним чином з огляду на близькість розташування та зручність шляхів сполучення, — розповідає генеральний директор товариства «Експотрейд» (яке своїм потенціалом входить в інвестиційний проект компанії «Український індустріальний альянс») — Наталія Тихонова. Так, залізницею можна доставляти необхідні нам комплектуючі та відвантажувати продукцію. Дуже важливо, що ділянка, на якій буде збудовано завод, розташована неподалік від до траси на Одесу (морський порт) та не далеко від дороги Київ—Варшава — а це вже вікно до Західної Європи».
Завод, територію для будівництва якого ще у листопаді минулого року виділила сесія Немішаєвської селищної ради, буде чималий. Вже на першому етапі тут працюватиме щонайменше сімсот працівників. Одержуватиме кожен зі складальників щонайменше дві з половиною тисячі гривень — робота електронщика нині цінується. Важливо, що для людей, які не є фахівцями, але вважають себе здібними учнями і мають бажання працювати, влаштують безкоштовне міні–ПТУ, де вони досить швидко можуть опанувати потрібний на ринку праці фах. Керівництво компанії йде на цей крок, незважаючи на певний ризик. Адже таких фахівців нині не вистачає у країнах Заходу. І там вони отримують дуже і дуже пристойні гроші. Тож працедавці, які тільки готуються виходити на український ринок, розуміють, що для утримання спеціалістів їм доведеться витрачати чималі кошти.
Ноу–хау для податкової
Простоювати новий завод не буде. Проблему зі збутом своєї продукції тут змогли вирішити вже нині. ТОВ «Експотрейд», відоме на ринку з 1998 року, виготовляє обладнання для фіскальних реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Його клієнти — це різноманітні магазини, у тому числі супер– і гіпермаркети, зали гральних автоматів та інші заклади, в яких приймають готівку. Компанія є головним постачальником фіскальної техніки для монополіста поштового зв’язку «Укрпошти». На всі відділення вона постачає різноманітну фіскальну техніку, починаючи від портативної і закінчуючи складною й високотехнологічною. Працює компанія з «Укртелекомом», іншими відомими організаціями.
«Нещодавно ми розпочали новий, дуже важливий етап роботи, — продовжує Наталія Тихонова. — Як відомо, влада намагається нині навести лад у гральному бізнесі. Підприємці, які не виконують вимоги контролюючих органів, змушені платити величезні штрафи. Але часто з’ясовується, що виконувати ці вимоги вони просто не можуть — спеціальних фіскальних автоматів для грального бізнесу в Україні просто не існує. Тож наша компанія вирішила взяти на себе цю роботу — необхідний інтелектуальний потенціал ми маємо».
ТОВ «Експотрейд» розробило передову технологію, аналогів якої в Україні не існує — технологію формування фіскальним реєстратором контрольної стрічки у вигляді електронного документа. Товариство розробило та виготовляє реєстратори, в яких уся фіскальна інформація, якою так цікавиться податкова адміністрація, записують не на паперову стрічку, а на внутрішній носій інформації, який запам’ятовує, що саме робив реєстратор у цей чи інший період часу. Записана інформація має кілька ступенів захисту, у тому числі й за допомогою електронного цифрового підпису. Такий підхід дозволяє користувачам значно заощаджувати витратні матеріали і зрозуміти, що паперова стрічка, яку вони рулонами повинні зберігати протягом трьох років, — це вже вчорашній або навіть позавчорашній день.
Електронну контрольну стрічку вже впровадили підприємства УДППЗ «Укрпошта», «Київський метрополітен». Нині цією технологією дуже зацікавилися провідні корейські та китайські фірми. Вони й запропонували киянам: ви нам — своє ноу–хау, а ми гарантуємо вихід у світову дилерську мережу.
Гроші виділили, але...
Нині ТОВ «Експотрейд» використовує дві виробничі ділянки — на столичних заводах «Квант» і ВАТ «Елміз». Але цього, ясна річ, катастрофічно не вистачає. Для виходу на світовий ринок потрібно мати просторіші заводські корпуси, логістичний центр. Тим паче що на новому заводі виготовлятимуть ще й іншу продукцію компанії — найрізноманітніші ваги, устаткування для зчитування штрих–кодів, етикеток.
«Нещодавно ми запросили до нас у гості представників Немішаєвської селищної ради, показали їм, який саме завод будемо в них будувати, — каже Наталія Володимирівна. — Адже йдеться про екологічно чисте виробництво, із найсучаснішими західними лініями, де кожен робітник працює в білому халаті. Виготовлення електроніки, як відомо, передбачає не лише стерильну чистоту, а й технологію високого рівня, продуктивну організацію роботи. Поряд збудуємо постійно діючий торговельно–виставковий центр, де кожен із наших потенційних замовників зможе оглянути зразки продукції, наочно побачити всі її особливості та переваги й обрати саме той варіант, який найбільше підходить для його робочих місць».
Загальна вартість проекту становить 50 мільйонів доларів. Самотужки знайти такі гроші українському виробникові, навіть дуже солідному, нелегко. Втім шукали інвестора недовго. Корейський виробник, один із лідерів світового ринку касової техніки, розуміючи перспективність справи, погодився вкласти близько 25 мільйонів доларів.
Ціна питання — земля
За задумом, почати будівництво заводу мали навесні нинішнього року. Селищна рада надала компанії «Український індустріальний альянс» дозвіл для спорудження заводу, відповідний акт — що будівництво не принесе шкоди довкіллю — підписали всі посадові особи району: і управління земельних ресурсів, і головний архітектор району, і головний санітарний лікар, і Центр охорони пам’яток культури. В середині квітня має відбутися сесія селищної ради, яка й має затвердити проект землеустрою під це будівництво.
«Не зважаючи на іншу думку окремих депутатів щодо використання цієї земельної ділянки, ми навіть не сумніваємося, що питання буде вирішене позитивно», — стверджує Наталія Тихонова.
Оскільки впровадження такого проекту дасть значний поштовх подальшому розвитку селища, а прийняте 22.11.2007 р. рішення Немішаєвської селищної ради щодо надання дозволу ТОВ «Український індустріальний альянс» на збір матеріалів погодження вибору земельної ділянки не має зворотної сили.
«Ми намагаємося дивитися у перспективу, — каже генеральний директор компанії «Експотрейд». — Для вирішення найболючіших соціальних проблем Немішаєву перечислили вже понад півмільйона гривень. Коли через фінансові проблеми мешканцям селища не могли розпочати подачу гарячої води та ввімкнути теплопостачання, ми виділили необхідні кошти — і люди були з теплом. А через затримки із початком будівництва у зв’язку з активністю певних «ініціативних груп» страждають не лише потенційні працівники заводу, а й наш імідж перед інвестором. Мені би дуже не хотілося, щоб корейські партнери вирішили почати будівництво в іншій державі».
...Утім більшість людей самі чудово розуміють, як вигідно мати поблизу своїх домівок екологічно чисте сучасне виробництво. І переваги криються навіть у дуже несподіваних моментах. Скажімо, мешканці Немішаєва періодично «воюють» із залізничним відомством за право існування станції. Адже залізничникам через малий пасажиропотік ця зупинка просто невигідна. Самим же людям, звичайно, не хочеться йти пішки зайві кілометри. Після відкриття заводу, коли залізницею доставлятимуть вантажі, станцією «Немішаєве» користуватимуться робітники, студенти Києво–Могилянської академії, родичі–знайомі мешканців нового мікрорайону, така проблема відпаде сама по собі.
Олег ГАНСЬКИЙ