Те, що білоруси практично щодня бачать на вулицях і на ТБ, тепер можуть роздивитися й кияни — у столиці відкрилася виставка «Сусіди — фото і ЗМІ Білорусі», на якій представлено і світлини незалежних фотохудожників, зокрема фотокореспондента опозиційної газети «Наша ніва» Андрія Ленкевича.
— Наскільки небезпечно бути незалежним фотожурналістом у Білорусі, — «УМ» поцікавилася в Андрія Ленкевича.
— Власне, робота на будь–яких масових акціях, як це було й 25 березня у Мінську, несе багато загроз. Захід розвивається хаотично, й ніколи не знаєш, чим він закінчиться, — розповідає Андрій. — Тому завжди є ризик враз «знайти себе» серед юрби маніфестантів та міліції. Цього разу, коли мене затримали, я був дуже здивований, що не відразу відпустили. На попередніх акціях опозиції траплялися подібні випадки, але я піднімав високо вгору свою камеру, кричав, що я журналіст, — і мене відпускали.
— А чому не відпустили 25 березня?
— Чи–то офіцерів серед «живого ланцюга» ОМОН не було, чи то сам ОМОН не готовий до роботи з пресою. У цій штовханині я, попри те, що показував камеру й намагався дістати посвідку журналіста, кілька разів отримав по обличчю... А після того як мене затримали, притягли в автозак, ставлення міліції змінилося. Хоча все–таки це принизливо — коли тебе змушують в автозаку стати на коліна і закласти руки за голову. Лише пізніше, коли ноги почали набрякати, нам дозволили сісти.
— Страшно було?
— Ні. Було незрозуміло, чому не зважають на те, що ти журналіст. Я називав їм прізвища полковників, відповідальних за масові акції в Мінську, але вони не реагували, поводилися, мов солдафони. Пізніше ми з’ясували, що ОМОН був «привезений» — з Могилева, Гомеля.
— Які твої роботи представлені на київській виставці, що відбувається у рамках «Білоруської весни»?
— Частина знімків — із серії «Нічний Мінськ», є світлини з повсякденного життя простого люду.
— Ти умисно уникаєш політики?
— Коли я виставляюся не в Білорусі, то намагаюся уникати політичних тем. Тільки одного разу в Празі були показані фото з масових акцій. За кордоном я намагаюся показати Білорусь через просту людину, пробую показати, як ситуація впливає на людей, як люди реагують на неї.
Виставка триває у галереї РА на вул. Богдана Хмельницького, 32 до 11 квітня.