Не кидайтесь на крупи і сірники

Життя дорожчає невпинно, цифри на цінниках змінюються, мов у калейдоскопі. Причому аж ніяк не у бік зменшення. Наш народ, який звик усі труднощі держави долати самотужки, нині перебуває у розгубленості: не купиш сьогодні — завтра воно коштуватиме ще більше. Але, з іншого боку, доходи у більшості із нас стабільні і особливо розганятися у магазинах не дозволяють.

«Не треба робити запаси продуктів, не треба реагувати на крики політиків. Інфляція в Україні — абсолютно тимчасове явище», — нещодавно висловила позицію уряду Прем’єр­міністр України Юлія Тимошенко, додавши, що інфляції уже «нікуди рости». Однак, про всяк випадок, уряд таки планує протягом найближчих 5—6 місяців подолати цю біду завдяки спеціальному плану антиінфляційних заходів.

Першими, кого запідозрили у черговому стрибку цін, стали великі мережі супермаркетів. Адже вони можуть робити шалені націнки, отримуючи надприбутки. Тож першим кроком уряду став меморандум із мережами супермаркетів, який підписав міністр економіки Богдан Данилишин. Документ, як повідомили у пресслужбі Мінекономіки, з’явився, щоб стабілізувати ситуацію на споживчому ринку країни. З боку бізнесу його підписала Національна асоціація розвитку торгівлі та сервісу та представники семи найбільших мереж роздрібної торгівлі. А оскільки меморандум відкритий, то до нього можуть приєднуватися й решта суб’єктів, у тому числі й регіональні мережі. «Ми готові створити умови, які будуть вигідними та прийнятними як для розвитку торговельних мереж, так і для розвитку бізнесу, що працює у сфері сільськогосподарського виробництва», — повідомив Данилишин.

Наслідки цієї домовленості, якщо вони, звичайно, будуть, ми зможемо побачити вже найближчим часом. А як виглядає справжня ситуація із цінами в Україні, тобто не з вікна урядового будинку, а у містах та селах нашої держави, спробували довідатися журналісти «УМ».

Прикарпаття: місцева влада проти великого бізнесу

Тенденції до зростання цін, особливо на продовольчу групу товарів, на Прикарпатті мало чим відрізняються від загальнодержавних. Індекс інфляції споживчого ринку в ІваноФранківській області в лютому становив 102,5 відсотка, що лише на 0,2 відсотка нижче, ніж по Україні в цілому. Наприкінці березня різко зросли ціни на свинину (понад 40 гривень за кілограм), овочі (кілограм капусти білокачанної коштує 7—8 гривень), олію соняшникову (13—15 гривень за 1літрову пляшку), маргарин, тверді сири, рибні консерви, кетчупи, томатну пасту, крупи тощо. Водночас із настанням весни традиційно знизилися ціни на телятину (33—35 гривень за кілограм), й особливо, завдяки двом потужним місцевим птахокомбінатам, — на курячі яйця (50—60 копійок за шт.).

Обласна влада намагається стримувати галопуюче здорожчання продуктів харчування. Як повідомили «УМ» в голов­ному управлінні економіки облдержадміністрації, з 18 березня почало діяти розпорядження голови ОДА Миколи Палійчука щодо обмеження граничного рівня рентабельності при виробництві хліба пшеничного вищого ґатунку в розмірі восьми відсотків, за винятком поліпшених сортів. Ця норма особливо важлива для Прикарпаття, де продовольче зерно не вирощують. Підготовлено розпорядження про запровадження граничного рівня торговельної надбавки у розмірі 15 відсотків до оптововідпускної ціни виробників ковбасної продукції, молока, сиру, сметани та вершкового масла. Проте навіть розробники розпоряджень сумніваються, що лише адміністративні обмежувальні заходи місцевого значення здатні суттєво вплинути на процес ціноутворення, який контролюють провідні національні продовольчі компанії.

На Прикарпатті продовжують зростати тарифи на житло, воду, природний газ. У лютому найбільше — на 9 відсотків — зросла оплата за гарячу воду та централізоване опалення. Серед областей, що межують з ІваноФранківщиною, у лютому найвищий приріст споживчих цін зафіксовано у Чернівецькій області (на 3,5 відсотка), найнижчий — на Закарпатті (на 2,5 відсотка).

До Луганська по молоко та олію

Ціни в магазинах Луганщини стрибають дещо хаотично. Точно можна сказати лише про подорожчання хліба: за старою традицією, хліб вважається категорією політичною, тому про зміни в його ціноутворенні попереджають заздалегідь, із відповідними поясненнями. Останнє його подорожчання, відсотків на десять, відбулося з початком березня. Цінники ж на решту продовольчих продуктів «вальсують» без оголошень «білого танцю».

Офіційної статистики — що й на скільки подорожчало за останній термін (тиждень чи місяць) — місцева влада не подає. Власні походи по крамницях і опитування знайомих показують, що дорожчають овочеві та рибні консерви. «Мабуть, тому, що розпочався Великий піст», — подумав я і подивився на вітрину із ковбасним розмаїттям. Сардельки, які ще тиждень тому купував по 22 гривні за кілограм, подорожчали на 4 гривні.

Узагаліто офіційні повідомлення про коливання цін з’являються. У минулий понеділок, приміром, було оголошено про здешевлення молока, яєць, деяких овочів та яблук. Щодо яєць, вони дійсно подешевшали. У магазині з приблизно 6,50 за десяток до 5,50, на базарі — з 6 до 5 і навіть до 4,80. Але на молочному «фронті» — без змін. Картопля на найближчому до мого корпункту риночку як підстрибнула півтора роки тому до ціни 3,50—4 гривні за кіло, так і тримається, а от яблука подорожчали.

Років двадцять тому це б звучало як гумор, але багато хто обурюється подорожчанням удвічі... бананів. Тепер за них просять по десять гривень. До лимонів претензій і то набагато менше, хоча ці цитрини протягом останнього місяця подорожчали так само удвічі. От їхні «родичі» апельсини більш­менш тримаються і за десятку ще не перескочили. Улюблений продукт першого віцепрем’єра попереднього уряду мені якось не доводилося купувати, але в новинах місцевого телебачення днями показали обуреного обивателя. Той звинувачував капусту в подорожчанні до 5 гривень за кіло. Утім, овочі — продукт сезонний, і цей фактор теж слід брати до уваги.

Цукор залежить не так від пори року, як...Не встиг начальник Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області Георгій Віскін повідомити населення, що жодних причин для подорожчання «солодкої смерті» не існує, як вона («смерть») зникла з полиць. Щоправда, не надовго і не в повному обсязі — дорогий рафінад залишився. Подейкували, що з 3,40—3,50 цукор­пісок подорожчає до 7 гривень, але обійшлося. У найближчому від мене супермаркеті він коштує всього лише 4,21.

Луганське територіальне відділення Антимонопольного комітету прокинулося після багаторічної сплячки, та як уріже...по монополістах на ринку паливно­мастильних матеріалів. Як повідомив начальник цієї установи Валентин Шапка, виявлено змову аж чотирьох нафтотрейдерів. Двох — у місті Рубіжному, ще двох — у Стаханові (явно не найбільші і не найвпливовіші міста навіть у межах Луганщини). Ви будете сміятися, але ринок пального стабілізувався. Заправки, що працюють під маркою ТНКBP, уже два тижні не міняють цінників: дизельне пальне в них коштує 5,90 за літр, 95й бензин — 5,75.

А ще пан Шапка пообіцяв, що невдовзі подешевшає соняшникова олія. Принаймні оптові відпускні ціни — на 10—15%. А що? Луганщина — один з двохтрьох лідерів з вирощування соняшників, і своїх олійниць вистачає.

Донбас: «дайош» двадцятивідсоткове подорожчання!

Ціни на споживчому ринку Донеччини продовжують наступ на заробітки, пенсії, стипендії та заоща­дження мешканців краю. За інформацією головного управління статистики в Донецькій області, щомісяця ціни у порівнянні з попереднім місяцем зростають на три­чотири відсотки. З початку року найпомітніші зміни сталися на цінниках на продукти харчування — в середньому, на десять відсотків.

У порівнянні з груднем 2007 року, значно дорожчими стали овочі — на 30 відсотків, фрукти на 12, 3, соняшникова олія — на 10, 9, яйця — на 10, молоко — на 8,8, м’ясопродукти — на 8,3 (яловичина — на 14,4) відсотка. А якщо порівнювати лютий минулорічний та нинішній, ціни на харчі збільшилися на 20 з «хвостиком» відсотків.

У березні ціни продовжили неприємно дивувати споживачів. Уже на початку місяця, наприклад, подорожчали всі види продукції ВАТ «Донецький булочно­кондитерський комбінат» (в середньому, на 14 відсотків). Нині батон «Нарізний» коштує — 2 гривні 10 копійок (наприкінці минулого року — 1,80), хліб «Подовий» — так званий «круглий» — 2,50, «Весняний» (аналог «Бородінського») — 2,50 , булка «Міська» — 1 гривня.

Голова ради правління ВАТ «БКК» Михайло Дьячков, щоправда, вже «заспокоїв» донеччан — до вересня поточного року, тобто до нового врожаю, подорожання більше не буде.

А ось в те, що нинішні ціни на цукор протримаються бодай до осені, споживачам віриться мало. Навіть після того, як ціна на «солодкий пісок» нещодавно підскочила до 5 — 5,50 за кілограм. «Підросли» також ціни й на крупи — кіло гречки нині обходиться в 6,30, а рису — і 6,50. За літр олії «Славолія» чи «Чумак» треба розкошелитися відповідно на 12,50 та 14,25.

В овочевому ряду цінники теж неабияк сприяють з’яві протягів у кишенях. Щоправда, картопля поки тримає попередні позиції — 3,50 — 4 гривні за кілограм. А ось цибуля піднялася до 5—6 гривень, капусту пропонують по 6,50, моркву та буряк — по 7 гривень.

Словом, придбавши ще яйця — 5,50—5,80 за десяток та яблука — 8—10 гривень за кіло, до молочних та м’ясних рядів, може статися, вже немає резону йти. Бо, зрозуміло, ціни там теж «гарчать» та «кусаються».

А з урахуванням отого «не хлібом єдиним» та істотного збільшення цін ще й на промислову продукцію, від більшості прилавків взагалі хочеться тікати світ за очі. Проте тільки пішки. Бо квитки на автотранспорт теж змінилися. Приміром, вартість проїзду в маршрутних таксі з Донецька до Макіївки нещодавно збільшилася з 1,5 до 2,5 гривні, до Авдіївки — з 2 до 3, а до Горлівки — з 5 до 8 гривень...

Суми: дорого, але влада каже, що все правильно

«Я не можу сказати, що належу до тих, хто ретельно рахує кожну копієчку. Але останнім часом у мене постійно виникає враження, що мене в магазинах дурять, — каже голова однієї із сумських громадських організацій Леся Кирій. — Купуємо і їмо все те саме, а коштує це помітно більше! Тому почала переглядати чеки і все перераховувати. Виявляється, не дурять. Просто продукти подорожчали. Добре, що котячий корм ще не подорожчав...»

Начальник Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області Тетяна Шпаченко повідомила, що, згідно з моніторингом, який проводить інспекція, ціни на продукти справді підвищилися, але незначно. І переадресовує за коментарями до Головного управління економіки обласної державної адміністрації.

«Ми маємо лише дані інспекції з контролю за цінами, це єдиний орган, що здійснює такий моніторинг, — пояснює начальник Управління розвитку споживчого ринку ОДА Олексій Оксантюк. — Якщо ж порівняти нашу область з іншими, то за рівнем цін на визначене число найуживаніших товарів ми посідаємо дванадцяте місце. За темпами зростання цін із початку року — тринадцяте місце. Як бачимо, ситуація у нас не найгірша. А спричиняється вона традиційно суто економічними чинниками: собівартістю, рентабельністю та торговельними націнками. Рентабельність у нас зросла незначно: в межах десяти відсотків. Щодо торговельних націнок на роздрібну торгівлю, то спеціальним розпорядженням націнки на основну групу товарів у нас обмежені й не можуть перевищувати десятьп’ятнадцять відсотків. Отже, основна причина подорожчання — підвищення собівартості. Бо, наприклад, частка борошна в ціні хліба складає близько п’ятдесяти відсотків. А ціна на сировину — зерно — зросла, відтак зросла ціна й на борошно. Подорожчали енергоносії, зросла мінімальна зарплата, що теж закладається в ціну товару...»

Економічні обґрунтування зрозумілі. На жаль, вони не тішать тих, хто має неминучу потребу скуповуватися. Ніна Чернявська, мамавихователь дитячого будинку сімейного типу, має велику родину — восьмеро дітей. «Ми ходимо до магазину вчотирьох, бо закуповуємо не на один день, — розповідає вона. — Для того, щоб купити відразу все, що потрібно, зазвичай отоварюємося у супермаркеті. Зараз наш «кошик» подорожчав практично вдвічі. Якщо раніше основні свої покупки ми здійснювали за двісті гривень, то зараз платимо до п’ятисот. Судіть самі: цукор був менше трьох гривень, зараз — чотири двадцять. А ще — гречка, риба... Масло страшенно подорожчало, сир — просто за межею, а нам же потрібно його купувати — діти ростуть...Так що, як на мене, подорожчання суттєве».

Чернігів: свининки за 80 гривень не бажаєте?

Ціна одного кілограму вирізки свинини сягнула на вихідних у Чернігові до 50 гривень за кілограм. І буде продовжувати рости, як стверджують продавці на ринках. І це під час посту, коли, здавалося б, ціна на м’ясо повинна падати. Але справжня причина підвищення ціни на м’ясопродукти в іншому. Продавці стверджують: ріст цін викликаний відсутністю сировини на ринку. Селяни стали значно менше вирощувати свиней та телят. А імпортне морожене м’ясо звиклі до вітчизняного домашнього чернігівці купувати не поспішають. Тому прогнози невтішні. До Великодня ціна на м’ясо, якщо вірити продавцям, може сягнути до 80 гривень за кілограм. Деякі жителі області заздалегідь почали вже скуповувати м’ясопродукти.

Відзначає зростання цін і Держінспекція цін в Чернігівській області. За її даними, від 28 березня (в порівнянні з даними від 29 лютого цього року) відбулося значне підвищення вартості продуктів харчування. Підприємства торгівлі пропонують хліб за цінами, які вищі за лютневі на 5—10 відсотків. Найменших змін зазнав житньопшеничний хліб, його середня вартість змінилася з 2,60 до 2,74 грн. Цукорпісок подорожчав на підприємствах на 15—20, а на ринках — до 28 відсотків. Максимальна ціна, за якою можна купити цукор на ринку, — 4,50 а мінімальна — 3,80 гривні.

Ціна на птицю зросла на 20—25 відсотків, на соняшникову олію — в середньому на чверть. Та безумовними лідерами подорожчання є свинина та сало. В середньому ціни на ці продукти виросли на чверть, але на ринках зафіксовано такі рекорди: сало — 25 гривень, свинина — 44,5 гривні за кілограм.

Дніпропетровськ: домашні кури світової кризи не бояться

Ціна цукру в першій декаді минулого місяця сягала 5 гривень 10 копійок за кілограм, а тепер начебто «вгамувалася» на позначці 4,25 — 4,30 (до подорожчання, зокрема у мережі супермаркетів АТБ, вона становила 3,25). Борошно і крупи здавати позиції не збираються — ціни на них залишаються старі. Не помічено особливих змін і на овочевому ринку. Хіба що подорожчала з 5 до 7 гривень білокачанна капуста, однак продавці це пояснюють традиційним весняним фактором.

Приблизно на десять відсотків, за свідченнями продавців, подорожчали копчені й сирокопчені ковбаси. Проте з цього ніхто трагедії не робить.

Домашні кури, як і було, «затягують» від 13 до 20 гривень за кілограм, а от фабричні безапеляційно відреагували на світову бензинову кризу — зокрема, популярні на Дніпропетровщині гаврилівські коштують до 16,50 за кілограм.

Черкаси: важко, дорого, але краще, ніж у сусідів

На Черкащині ціни на харчі стрибають з космічною швидкістю. Тепер уже й борщ стає делікатесом — купівля м’яса, овочів та картоплі обходиться недешево. «П’ятдесят гривень нинішніх — на рівні колишніх п’яти гривень. За оці два кілограми м’яса з кісточкою заплатила 40 гривень. А кілограм реберець коштує на базарі 36 гривень, сало — до 30 гривень. Коли таке було? Дали людям по 1000 гривень, а з наших кишень уже 5000 гривень цими цінами витягли», — обурюється 49річна черкащанка Галина Кривошея.

Вона каже, що на продукти харчування в її сім’ї з трьох осіб витрачається половина сімейного бюджету. А ще ж треба платити за навчання синастудента: в університеті також підняли оплату. Отож на купівлю одягу нічого не залишається. Життя дорожчає не по днях, а по годинах, підсумовує черкащанка.

Проте, як повідомив на брифінгу перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації Петро Гаман, на Черкащині продукти харчування є одними з найдешевших в Україні. Якщо загалом по державі м’ясопродукти подорожчали на 7,6%, олія зросла на 14,6%, а овочі — на 27,2 %, то в Черкаській області ці цифри становлять відповідно — 6,3% 8,8%, 16, 2%. Ціна хліба з борошна І сорту становить тепер 2,11 грн., у той час як по Україні — 2,61 грн., хліба житньопшеничного — 1,95 грн. (по Україні — 2,55 грн.), а з борошна вищого сорту — 2,6 грн. (по Україні — 3,28 грн.). «Великий вплив на зростання цін на продукти харчування має виплата компенсації знецінених заощаджень», — говорить Петро Гаман.

За його словами, аби хоч трохи послабити тиск на гаманці черкащан, обласна державна адміністрація підписала з керівниками хлібозаводів області меморандум. Відповідно до цього документа, хліб сортів масового вжитку випікатиметься за фіксованими цінами. До того ж щомісячно з Держрезерву ці підприємства одержуватимуть по 3,7 тис. тонн борошна різних ґатунків. Дія угоди триватиме до 1 липня.

На Вінниччині все без змін

Як повідомив «УМ» начальник держінспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Ігор Галицький, на тих об’єктах торгівлі, на яких, згідно із законодавством, проводиться моніторинг, за останню декаду ціни на всі три основні види хліба були стабільними, зростання ціни на борошно також немає. За цей же період спостерігається незначне зростання — в межах одного відсотка — цін на макаронні вироби, рис, гречану та манну крупи.

Зросли ціни на м’ясо птиці в межах 5 відсотків, на олію соняшникову — в межах 1,7 відсотка, на цукор­пісок — в межах 9 відсотків. Середня роздрібна ціна останнього становить до 4 гривень за кілограм.

На продовольчих ринках помітно знизилися ціни на молочні продукти, на яйця курячі — відмічається зниження ціни на останні до 12 відсотків. У той же час ціна на цукор виросла на 12,9 відсотка, на овочі — в межах 6—7 відсотків. Капуста, морква, буряк, цибуля яблука, картопля — без змін. Що стосується нафтопродуктів, то з 28 березня відзначається зниження на 10 копійок на літрі середньої ціни на дизпаливо і бензин А95.