«Терція» заспівувала — зал доспівував

Як виявилося, за ним скучили. Середина дев’яностих — два перші міжнародні фестивалі, і аж тепер третій. Але ж який! «Ініціатором фестивалю став композитор, керівник сумського джаз–ф’южн бенду Aramis Володимир Прихожай, — розповів керівник асоціації «Органум» і організатор багатьох фестивалів, у тім числі й нинішнього, Орест Коваль. — Він мене штовхав у спину, збирав кошти, запрошував учасників. І ось ми нарешті зібралися!».

Фестиваль вийшов досить представницьким: окрім Сум, — Шостка, Черкаси, Київ, львівський «Шоколад» із майстерною Настею Литвинюк та натхненною Даною Винницькою; донецький Lozovsky Jazz із уже досвіченими Анатолієм Лозовським і Олександром Рукомойниковим і молодою вокалісткою Валентиною Стрєліною; польське джаз–тріо Гожува Вєлькпольскі JazzGO; представництво москвичів, з яких найочікуванішим був Сергій Манукян; а ще — «Піккардійська терція».

Вокалісти, певно, не сподівалися аж на таку зустріч. Зрештою, у Сумах вони не були, тож могли просто не знати, як добре артисти відгукуються про сумську публіку. Вперше звернувши мікрофон до залу, аби звідти підспівали «Старенького трамвая», «піккардійці» зрозуміли, що люд цілком підготовлений, аби долучатися до співу. Ведучий концерту, проповідник джазу Олексій Коган пожартував: «Добре влаштувалися: починають пісню, а зал має доспівувати». Та зал був щасливий, а формація настільки щирою і самовідданою у співі, що відпускати її довго не хотіли. Лише загроза того, що хлопці запізняться на потяг, зупинила вимогливі оплески глядачів.

Два дні фестивальні марафони стартували о п’ятнадцятій і продовжувалися до вечора. «Джазу добре там, де він є», — каже Олексій. Відмінність сумського джазового фестивалю від десятків інших полягає, зокрема, і в тому, що від одного з меценатів кільком виконавцям було вручено сертифікати на безкоштовний запис у Донецькій студії звукозапису «Е–рекордс». Чому б не зробити традицією таку підтримку музичних талантів?