Єврооселя для «вісників щастя»

Варварський метод скидання лелечих гнізд з електричних стовпів на Львівщині давно канув у Лету. Вже третій рік поспіль електрики та орнітологи встановлюють для цих птахів штучні гнізда.

Досвід виготовлення гнізд для буськів та їхніх родин Західна Україна перейняла в Польщі. В сусідній країні 40 вiдсоткiв бiлих лелек вили свої гнізда на лiнiях електропередач. Птахи гинули вiд струму, а компанiї зазнавали збиткiв через регулярні короткi замикання. Тому природоохоронцi знайшли спiльну мову з енергетичними компанiями, якi за власнi кошти облаштовують штучнi гнiзда. Добре стало всім: i компанiї — кошти економлять, i птахам — не гинуть.

Аналогічна «лелеча проблема» є і в Україні. Адже наш край після Польщі займає друге місце за кількістю поселень лелек. Якщо на Вінниччині ще й досі скидають лелечі гнізда з електричних стовпів, то Львівщина ставиться до цього питання вже по–іншому — тут буськів шанують. «Солом’яних дахів немає, відтак лелеки гніздяться на електричних стовпах. Подібне є загрозою як для лелек, так і для електроліній. Адже при перших спробах вильоту з гнізд молоді птахи часто падають на дроти. Як результат, замикання та збої в електромережі, а молоді лелечата гинуть. Тож, аби вирішити цю проблему, ми почали самотужки виготовляти та встановлювати платформи для гнізд на спеціальних опорах повітряних ліній електропередач , — розповіла кореспонденту «УМ» керівник відділу корпоративних зв’язків ВАТ «Львівобленерго» Галина Єлісеєнко. — За минулі роки ми встановили 75 штучних гнізд. Нині ще 25 лелечих родин очікує покращення житлових умов».

Цьогоріч львівські енергетики переобладнали лелечі гнізда в селах Городоцького, Золочівського, Жидачівського та сусіднього від Польщі — Мостиського районів. «Створення штучних гнізд — це єдиний вихід для збереження і птахів, і коштів енергетикам. У дощову ж погоду намокле гніздо «краде» до 300 Вт електроенергії щогодини», — додає начальник Старосамбірських районних електромереж Андрій Волощак.

Штучні гнізда виготовляють на спеціальних опорах. На них переносять рештки старого гнізда, що було безпосередньо на стовпі, а лелеки, коли повертаються, вже самі добудовують помешкання. До того ж на лінії електропередач накладають ізоляційні трубки, які захищають проводи від лелечого посліду. «За нашими спостереженнями, лелеки завжди повертаються до своїх гнізд, обладнаних платформами, доглядають малюків, живуть у звичному ритмі й не зважають на зміни, які відбулися за зиму. Ми не знаємо жодного випадку, коли б ці птахи через встановлення штучних гнізд покинули свою оселю», — підсумовує пані Єлісеєнко.

Кількість основ для гнізд, які потрібно встановити енергетикам, визначають самі лелеки кількістю своїх домівок на електростовпах. Платформи виготовляють у структурній одиниці Товариства. Штучні лелечі гнізда на лініях електропередач встановлюють й енергетики Волинської, Івано–Франківської та Рівненської областей.

За підрахунками орнітологів, щороку в Українi гнiздяться 25—30 тисяч лелечих пар. Минулого року одне штучне гніздо обходилося енергетикам у 900 гривень. У цьому ж, враховуючи інфляцію, вартість бузькової єврооселі зросла вдвічі. Та хіба гроші можуть зрівнятися з радісним клекотом гордого птаха, якого люди називають провісником щастя.