Напередодні звіту нового уряду за 100 днів своєї діяльності у головному рятувальному відомстві країни вже були готові демонструвати ефективність роботи за цей період. Протягом зазначених ста днів у порівнянні з відповідним періодом минулого року кількість НП у державі скоротилася на 25,7 відсотка. Рятувальники МНС ліквідували 13 570 пожеж. Утім саме запобігання виникненню біди є одним із головних постулатів міністра з питань надзвичайних ситуацій Володимира Шандри.
Треба йти в ногу з прогресом
— Володимире Миколайовичу, в якому стані ви прийняли справи відомства від попередника? Багато довелося змінювати?
— У міністерстві працює понад 90 тисяч співробітників. Це відомство з представництвами практично в усіх куточках держави. Переважна більшість працівників — фахові люди, які працюють компетентно не лише заради зарплати, а й за покликанням душі. А психологічно це досить важко: весь час бути готовим йти у вогонь чи рятувати громадян у горах, на морі тощо. Відтак ротація складу проводилася, але була незначною. В першу чергу зменшили з дев’яти до шести кількість заступників — з них троє залишилися працювати, бо відповідають необхідним критеріям. Аналогічно ми не проводили суттєвих змін і в областях, де керівники фахово виконують покладені на них обов’язки.
— Президент Віктор Ющенко вимагає покращити матеріально–технічну базу. А це свідчить, що далеко не все гаразд в еменесників. Приміром, нині є чимало нарікань на дефіцит пожежних частин в Україні...
— Так, у радянські часи у сільській місцевості нашої держави їх функціонувало понад 9 тисяч. Нині маємо менше 900. Однак не все залежить не тільки від міністра, а й від бюджету, який формує уряд і затверджує парламент. Нині дійсно можна говорити про, наприклад, зношеність 85 відсотків рятувальної техніки. Та, якщо у 2004 році частка бюджетних грошей, виділених на МНС, дорівнювала 2,4 відсотка від витратної частини бюджету, то в нинішньому, на жаль, ця цифра складає приблизно 1,8%.
Інший аспект полягає в тому, що ми не маємо можливості весь час оновлювати техніку, хоча зобов’язані йти в ногу з прогресом. Зараз стоїть нагальна потреба у створенні авіазагону з літаків і гелікоптерів — того, що є необхідним для оперативного реагування на НП і порятунок людей.
— А з якого періоду авіаційний загін стане реально дієздатним?
— Наразі ми придбали два літаки і до літа приймемо їх на баланс. Протягом року матимемо ще два. Значно важче з гелікоптерами. Сьогодні відомство працює над придбанням цієї спецтехніки для рятування людей із висотних будівель чи відслідковування пожеж і техногенних катастроф.
— Тобто це стане вирішенням проблеми рятування людей на верхніх поверхах хмарочосів? Адже ще донедавна експерти говорили, що ваше відомство не спроможне у випадку пожежі допомогти громадянам, які мешкають на останніх поверхах «висоток»...
— Що стосується столиці, то пожежники вже мають драбини довжиною 92 метри. Є і шістдесятиметрові. Однак питання в іншому: не кожен навіть підготовлений професіонал наважиться спуститися з такої висоти по драбині. Проблему треба вирішувати за рахунок гелікоптерів і майданчиків для них на дахах будівель. Світ уже живе за такими технологіями. Вогнестійкі майданчики чи пожежні виходи в Європі — давно не новина. На жаль, в Україні всі висотні будинки зводяться за індивідуальним проектом, тобто немає єдиного стандарту. Та питання не лише в пожежах. Згадаймо дніпропетровську трагедію. А загалом у нашій державі працює більше 19 тисяч схожих небезпечних підприємств. І тут бізнес має шукати компроміс з владою.
Китай — держава специфічна.
— Під час останнього візиту до «кабінетів» Євросоюзу ви вирішували і «мазутну» проблему в Керченській протоці. Екологічна загроза існує там і досі?
— Експерти з Європи вивчали це питання і дуже високо оцінили діяльність наших рятувальників. Але тоді їм було важко оцінити середньо– і довгострокові загрози наслідків аварії. Тому є домовленість про повторний візит фахівців із Євросоюзу.
— Тобто вести мову про те, що ця ділянка є екологічно чистою, не можна?
— Я б так не сказав. Ми зібрали весь мазут і наразі досліджуємо, чи немає його на дні Керченської протоки. Саме тут і можна говорити про допомогу міжнародних експертів. Приміром, потрібно все ж таки підняти затонуле судно із сіркою, яке, втім, не становить наразі реальної загрози. Принагідно заспокою: це стосується винятково протоки, а не курортних зон.
— Досягнення згоди зі Світовим банком про безвідсоткову кредитну лінію для України можна вважати одним з успіхів вашого візиту до Євросоюзу?
— Ми справді домовилися, що наша держава під гарантії уряду може зарезервувати кредитну лінію в розмірі 500 мільйонів доларів на 15 років, які нам нададуть невідкладно у випадку надзвичайної ситуації...
— А які саме НП підпадають під цю класифікацію?..
— Безумовно, це може стосуватися лише надзвичайної ситуації державного рівня...
— Приміром, минулорічні пожежі у лісах Херсонщини?
— Переконаний, що Україна має достатньо можливостей, аби впоратися з такими ситуаціями самостійно. Є чимало більш серйозних випадків. Зокрема, ситуація в Алчевську, де люди залишилися фактично наодинці з замороженими трубами, холодом, коли для оперативного вирішення проблеми потребувалися великі кошти. Зараз ми домовилися про виділення цих грошей протягом 24 годин у разі потреби і звернення уряду.
— Дайте оцінку діям китайських рятувальників у Південно–китайському морі. Чи задіяні там українські еменесники і як би ви оцінили старання тамтешніх колег?
— Наші співробітники присутні на місці НП у складі державної комісії, проте виступають, швидше, в ролі експертів. Наразі ми не маємо інформації про помилки китайських колег під час проведення рятувальної операції...
— Але ж той факт, що підняти з дна «Нафтогаз–67» зможе судно, яке прибуде лише сьогодні, нагадує російський «Курськ» і ті дискусії, які точилися навколо небажання влади РФ залучити до рятування моряків іноземних фахівців, що саме собою виглядає щонайменше як непрофесіоналізм...
— Треба розуміти, що «Нафтогаз–67» — це судно довжиною 81 метр і завширшки 36 метрів. Такий корабель підняти з морського дна справді проблематично. Я не можу наразі сказати, наскільки кваліфіковано працювали китайські спеціалісти. За існуючою практикою і домовленостями, рятувальні роботи проводить держава, в акваторії якої судно затонуло. У даному випадку йдеться про Китай. А КНР є досить специфічною країною, яка нікого в таких випадках просто так до рятувальних робіт не допускає — ми можемо отримати доступ і приїхати на місце НП тільки за їхньої згоди. Коли група українських експертів–підводників на чолі з моїм заступником Михайлом Болотських прозвітує, я обов’язково поінформую українців про наше враження від їхньої роботи.
— Ви вважаєте, якби така ситуація сталася в Україні, наші рятувальники діяли б більш кваліфіковано?
— Повторюю, дуже важко судити про це, перебуваючи тут. Проте можу сказати, що порівняно з тими ситуаціями, які виникали в нас у Керченській протоці чи Азовському морі, біля берегів Гонконгу умови значно комфортніші для таких операцій. Адже там тепло, немає сильного вітру і, врешті–решт, мілко.
При НП рятуватиме «112»
— Коли буде введено в дію службу «112»? Як зарекомендував себе проект у тих містах, де вже проводили експеримент з єдиним номером допомоги?
— Є директиви Європейського Союзу: всі країни ЄС в обов’язковому порядку мають ввести у себе єдиний телефонний номер екстреного виклику «112» при надзвичайних ситуаціях. І ця логіка дуже правильна! Адже людина не повинна у випадку нещастя розбиратися, куди їй дзвонити: телефонувати до «швидкої», міліції чи пожежникам. Відтак, коли стається якесь НП, кожен зможе набрати єдиний номер, і спеціаліст, маючи зв’язок з усіма службами, оперативно визначить, кого залучити до ліквідації тієї чи іншої біди.
Координуватиме їхні дії оператор, на пульті якого буде повністю відображена картинка: звідки надійшов дзвінок, скільки часу потрібно, щоб доїхати до епіцентру нещастя. Дуже часто людина потребує і психологічної допомоги. Тоді оператор по телефону підтримає її та пояснить, як діяти в тій чи іншій ситуації, поки приїдуть рятувальники.
Номер буде ефективним і в попередженні людей про загрозу в їхньому регіоні. В разі вибуху і можливості розповсюдження, приміром, отруйної хмари завдяки службі «112» і мобільним операторам громадяни, які перебувають у зоні ураження, отримають смс–повідомлення з рекомендаціями, куди проводиться евакуація.
— Можете назвати конкретні терміни і міста, в яких першочергово вводитиметься єдиний номер порятунку?
— Є вимога УЕФА до моменту проведення в Україні Євро–2012 обов’язково запровадити його в містах, які прийматимуть свято футболу. Ми ж маємо більш амбітну мету — ввести його по всій Україні до 2012 року. Однак наголошую: введення «112» не означатиме скасування старих номерів «01», «02» тощо. Думаю, за злагодженої співпраці в уряді нам вдасться вкластися у визначені терміни.
— А чи є наразі ця злагоджена робота в Кабінеті Міністрів, зважаючи на присутність у ньому представників різних політичних сил і часті дискусії між секретаріатом Президента та Кабміном?
— Я б назвав це демократичним діалогом між двома інституціями влади. Так, питання, звісно, існують, проте Кабмін створений на основі коаліційної домовленості, і програма його діяльності чітко прописана в цій угоді. Безумовно, представники різних політичних сил мають власне бачення, як розвиватися країні, на що витрачати бюджетні гроші тощо. Але це робочі моменти. Справді, інколи вони проходять на підвищених тонах, та предметна полеміка зрештою має йти на користь справі.
— На якій стадії напередодні чергових роковин Чорнобильської катастрофи будівництво конфайнменту?
— У нас є серйозні зрушення з чорнобильської тематики. Припускаю, що уже в квітні буде витягнута остання збірка з реактора третього енергоблоку. Це досить важливий крок щодо виведення станції з експлуатації, адже означатиме, що у трьох реакторах не буде ядерного палива, на двох його вже немає. Наразі ми підписали договори з Академією наук України і пробуватимемо самі забирати паливно–місткі матеріали з четвертого реактора. Хоча висока радіоактивність і навантаження ускладнюють цей процес. Тому потрібно проводити ці дії тільки спецтехнікою, щоб убезпечити людей від опромінення.
— Чи не планується поруч із нашими відходами захоронення відходів з інших держав? Адже колись говорили, що це дуже непогані гроші...
— У квітні ми плануємо запустити першу чергу об’єкта «Вектор», який розрахований на захоронення 500 тисяч тонн радіоактивних відходів. Однак концепція, яка відповідає чинному законодавству України, дозволяє зберігати тільки українські відходи. І ми не збираємося ініціювати у цьому якісь зміни. Проте треба розрізняти, що в цьому контексті не йдеться про відпрацьоване ядерне паливо, а тільки радіоактивні відходи. А їх у нашій державі вистачає і без інших країн. Хоча ми повинні розуміти, що у 2014 році Росія повертатиме нам, як і іншим країнам, відпрацьоване ядерне паливо, яке ми туди відправляємо зараз. І до цього Україна має почати готуватися вже нині.
