Курс на безпеку

«Дуже часто ми сприймаємо нашу незалежність, цілісність і свободу як даність, — сказав учора на відкритті Всеукраїнського форуму інтелігенції Президент Віктор Ющенко. — Подивімося на останні 80 років нашої історії. Від 1918 по 1991 роки ми 5 разів проголошували незалежність, з яких чотири рази програвали». Президент нагадав, що держави падають не від нападу агресорів. Як правило, спершу йде ослаблення через те, що втрачається історична пам’ять, губляться традиції, забувається рідна мова. Віктор Ющенко закликав інтелектуалів підтримати курс України на позитивні зміни і спробував переконати, що медицина й духовність, освіта й екологія, демографія, наука і мистецтво не зможуть повноцінно розвиватися в державі, яка не має внутрішнього стрижня і є незахищеною. «50 років брехні зранку до ночі зробили свою справу — старшим людям важко попрощатися з тими поглядами, — пояснив Президент ставлення частини суспільства до НАТО. — Але подивімося: чому Чехія, Польща, Болгарія, які будували з нами соціалізм, вибрали сьогодні модель колективної безпеки? Я апелюю до української інтелігенції, — не просто підтримати цей курс, але й бути його унікальними провідниками й виконавцями».

За словами Івана Драча, на Форум були запрошені переважно представники урядових структур і по 4–5 осіб інтелігенції від кожної області. У перших рядах партеру Оперного театру сиділи патріарх УПЦ КП Філарет, міністри — Іван Вакарчук, Василь Вовкун і Юрій Павленко. Кожному дали синю папку з книжечкою–проектом «Концепція гуманітарного розвитку України», розробленою Національним інститутом стратегічних досліджень. Форум скликаний за ініціативою Національної ради з питань культури і духовності та Конгресу української інтелігенції, відповідний Указ Президент видав у січні цього року.

Другим перед публікою виступав академік Микола Жулинський, керівник робочої групи з підготовки проекту концепції гуманітарного розвитку. Говорив довго — про космополітизм, потребу консолідації українського суспільства. У цей час інтелігенти куняли, зігнувшись над стільцями. Далі виступав президент Національної академії наук Борис Патон. Він поділився радістю — НАНУ на 17 році незалежності нарешті видрукувала перший Національний атлас України. Читати з папірця про важливість науки в житті держави старенькому було важко.

Коли до трибуни вийшов Іван Дзюба, з першими ж його словами зал пожвавішав. Іван Михайлович почав із того, що проекти гуманітарного розвитку, які упродовж цих років зроджував талановитий український розум, осідали на «грузьких» полицях різних міністерств і відомств. І для того, щоб доля нинішніх проектів не була такою ж, потрібна не лише державна воля. «Однією з найбільших бід є розрив між рівнем наукового осмислення української історії й культури і масовою свідомістю, часто зовсім глухою до цих питань», — наголосив академік Дзюба, закликавши інтелігентів охочіше популяризувати знання серед громадян.