«Дніпрові» пороги
Зовні в цьому чи не найпривабливішому санаторії курортної Місхорської зони нічого не змінилося. Ті ж ажурні пальми у внутрішньому дворику його адміністративного корпусу, унікальний Харакський парк, до речі, національного значення, з руїнами однойменної фортеці римських легіонерів І—ІІІ віків н.е.; оточена з усіх боків субтропічною флорою — нараховується понад 270 видів рослин — розкішна вілла великого князя Георгія Романова (двоюрідного дядька останнього російського царя. — Авт.), у стилі «шотландського шале», з якої рукою подати до знаменитого Ластівчиного гнізда. І на крутий скелястий західний виступ мису Ай–Тодор, в який природно вписався весь цей живий і екзотичний релакс «Дніпра», так само накочує оксамитова хвиля моря. Хоча посвячені люди ладні дещо розчарувати: добра третина «дніпровської» території площею 21 гектар разом із історичною нерухомістю посередині та заповідним ялівцевим гаєм — відтепер приватна власність. Але не ця проза життя головним чином «надихнула» на написання матеріалу.