Останніми випірнуть водолази

Незважаючи на те, що кількість водолазів і спецтехніки біля берегів Гонконгу, де в Південно–китайському морі після зіткнення з китайським балкером «Яохай» затонуло українське транспортно–буксирне судно, зростає, результати й досі невтішні. Несприятливі погодні умови не дозволяють підняти корабель на поверхню. Невдалою була й спроба закачати всередину повітря. Тож єдине досягнення, яке вчора записали у свій актив китайські рятувальники, — стабілізація і фіксація «Нафтогазу–67» на місці від подальшого занурення на глибину в мул.

Відтак Гуанчжоська служба морського порятунку відмовилася від подальших спроб перетягти судно на мілину і вирішила дочекатися найпотужнішого в Азії плавучого крану «Хуа Тянь Лун», який здатен підняти вантаж вагою 4 тисячі тонн. Кран підоспіє на місце НП не раніше п’ятниці, а тамтешні медики вже констатують, що таке довготривале перебування людей на глибині майже 40 метрів є несумісним із життям.

Не сподіваються на диво і вітчизняні фахівці. Навіть якщо хтось із моряків не чекав на допомогу безпосередньо у відсіках, де збереглося повітря, а був викинутий при зіткненні у море в надувному жилеті, протриматися понад 60 годин у воді при температурі 17 градусів вище нуля навряд чи можливо. «Це варіант другого «Курська». Важко говорити про те, що відбувається безпосередньо на кораблі — щоб сказати, чи є у, можливо, ще живих людей кисень, треба мати повну і об’єктивну інформацію. Хоча моя думка як фахівця теж збігається з припущенням китайських медиків: повітря могло й не вистачити, — зазначила «УМ» помічник головного секретаря НАНУ Світлана Богданова. — Навіть у жилетах в таких умовах важко вижити. Єдина надія, якщо моряки встигли пересісти на плоти».

Українська ж влада нарешті домоглася від китайської сторони дозволу спільно розслідувати причини катастрофи. За інформацією «УМ», це рішення не було простим, адже Китай досить насторожено ставиться до подібних ініціатив. Врятований капітан «Нафтогазу–67» уже заявив, що, на його думку, аварія сталася саме з вини китайського суховантажу, оскільки він мав поступитися дорогою українцям.

Українська урядова комісія розбита на три групи. Одна, очолювана першим заступником міністра транспорту та зв’язку Василем Шевченком, має з’ясувати всі обставини трагедії безпосередньо на місці пригоди. Друга робоча група на чолі із заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій перейматиметься питанням транспортування українців на батьківщину. А третя, під керівництвом заступника міністра праці та соціальної політики, має відслідкувати дотримання соціальних гарантій членів екіпажу.

У самому ж Чорноморську (Крим) з ініціативи ДАТ «Чорноморнафтогаз» створено Штаб для допомоги сім’ям членів екіпажу. Сюди можуть зателефонувати батьки та родичі моряків і отримати останню інформацію про їх долю. «Центр працює цілодобово. Наразі ми можемо забезпечити родичів не тільки їжею, ночівлею і медичною допомогою, а й консультаціями психологів, адже ситуація дуже напружена — кожні двадцять секунд на телефон надходять дзвінки членів род­ин, які перебувають у шоковому стані, — розповів «УМ» співробітник штабу Юрій Суптель. — Ми готові й надалі підтримувати родичів, адже поки не з’ясовані всі обставини про долю зниклих безвісти моряків. Їхні родини у розпачі, а дехто вже навіть приготувався забрати тіло близької йому людини».