Не конвеєр — просто їжа

Співробітники міліції завершили розслідування досить «гучної» для Полтави кримінальної справи, де фігурує подружжя любителів... котятини. «УМ» уже повідомляла про затримання в останні дні минулого року напівбомжацького вигляду «солодкої парочки», в сумках якої правоохоронці виявили трьох задушених мурчиків. Ще тоді 51–річний чолов’яга, якого і раніше засуджували за скоєння злочинів, та його співмешканка навіть не приховували, що в їхньому невибагливому сімейному раціоні регулярно з’являлося м’ясо чиїхось домашніх улюбленців. Про це свідчили і залишки дикунських трапез у помешканні.

Тож чи не єдиною інтригою слід­ства залишалася перевірка активно «вентильованих» в обласному центрі чуток про те, нібито зловмисники ще й збували те ж таки котяче м’ясо завсідникам деяких базарних «точок», а ті потім продавали його землякам під виглядом кролячого або використовували як пиріжкову начинку. Тим більше що про такий цинічний «бізнес» спочатку говорила міліціонерам і сама затримана жінка (щоправда, потім усе заперечувала: мовляв, просто «пожартувала». — Авт. ).

Однак припущення про «комерційний» котячий м’ясний конвеєр не підтвердилися. Принаймні реальних доказів його існування слідчим знайти не вдалося. Тож фігурантам кримінальної справи пред’явлено звинувачення тільки за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Максимум, що «світить», — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на термін до шести місяців. Для типових представників «соціального дна» подібне покарання видається ледь не символічним. А коли врахувати ще й наявність у головного шкуродера цілого «букета» хвороб, то сподіватися на тривалу ізоляцію від суспільства чи на «перевиховання» колишнього зека не доводиться.

За таких обставин найприкрішим у цій історії залишається інше. Як з’ясувалося, бузувірське полювання на котів переважно в центрі міста, де мешкають шкуродери, було досить тривалим. Про це свідчать не лише розвішані тут повсюдно оголошення зі слізними проханнями допомогти знайти пухнастих улюбленців родин, насамперед дітей. Сусіди згаданого подружжя добре знали, чим воно займається (часом екзекуція над відловленими бідолашними тваринами відбувалася просто на їхніх очах. — Авт. ) і неодноразово повідомляли про це правоохоронцям. Але ті до останнього часу тільки відмахувалися: мовляв, тут людей убивають, а ви зі своїми котами...