Крута книжка

05.02.2004

      В одному з попередніх номерів «УМ» iз гіркотою визнавала, що щорічне відзначення історичної дати (йдеться про Крути), хай навіть воно носить вседержавний характер, ще не забезпечує тій даті всенародного визнання. Найприкріша ситуація склалася з нашою молоддю, яка сприймає інформацію про цю подію за формулою відомої приказки — «Говорили, балакали, посідали й заплакали». Я увляю, як їм нудно слухати сухі дати й факти, як важко впустити все те в одне вухо і не випустити через інше. Тому й сподіваюся на зацікавлення книгою, виданою за підтримки КМДА . За пафосною назвою «Героїка трагедії Крут» і скромно оформленою, як на мене, палітуркою, криється понад 300 сторінок безцінного тексту. Найперше — це спогади самих учасників крутянського бою, яким пощастило вирватися з того пекла. Деякі тексти написані за кілька місяців після 29 січня. З цих мозаїчних картинок складається цілісне полотно київського життя 1918 року, відчуття, пережиті юнаками, які хапалися за зброю, не усвідомлюючи, що війні притаманний мерзенний запах смерті. Вони просто розповідають про ніч перед боєм, про те, як їх зрадили і як знищили їхніх братів. Про похорон 26 студентів-школярів, єдиних, кого вдалося знайти й опізнати після січневого побоїща...

      Список учасників бою, імена яких вдалося встановити, виписано на форзаці видання. У книзі також вміщено архівні фото, маловідомі документи, цікаві факти, приміром, що вчителем гімназистів був Микола Зеров, розповідається про подальшу долю деяких крутянців. «Ми самі організовували відрядження до архівів у Західну Україну, зв'язувалися з Лондоном, Мюнхеном, Нью-Йорком», — ділиться Ярослав Гаврилюк, упорядник видання і голова історико-культурологічного товариства «Герої Крут». До створення «Героїки трагедії Крут» долучилися також дочки учасника бою Ігоря Лоського, настоятель церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі отець Ігор Онишкевич, відомий «дитячий» видавець Іван Малкович. Єдиний суттєвий недолік — мізерний наклад, усього 2 000 примірників. Тому кожен примірник, виданий за міські бюджетні кошти, розповсюджується безкоштовно і фіксується, а потім йде у звітність, стверджує начальник Головного управління у справах сім'ї та молоді КМДА Олександр Кулик. За його словами, 500 книг надійдуть у шкільні бібліотеки.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>