Майже тиждень севастопольці живуть фактично за умов надзвичайного стану. Водночас люди не втрачають надію на те, що цей жах минеться благополучно. Втім на вікнах своїх будинків вони, як у часи війни, завбачливо наклеюють паперові хрести. А що як «трусоне»? До того ж, за інформацією МінНС, ядро міни містить близько тонни вибухових речовин у тротиловому еквіваленті (!) й при необережному поводженні здатне знищити цей район Севастополя.
Після низки досліджень українські науковці дійшли до невтішного висновку — снаряд зберіг сильніші, ніж передбачалося, вибухові властивості, а тому розчиняти міну хімікатами чи паром теж украй небезпечно. У разі вибуху пекельної машинки діаметр воронки може «розповзтися» на кілька десятків метрів. А потужна вибухова хвиля спровокує зсув грунту, що повністю накриє вулицю Ревякіна (вона з'єднує вокзал із центром міста) і виб'є шибки та рами в усіх будинках у радіусі майже двох кілометрів. Луну від вибуху почують навіть у іншому кінці міста, а осколки долетять аж до панорами «Оборона Севастополя».
Тому зараз міська влада готується до всіх можливих варіантів розвитку ситуації: створено спецiальну комісію, міліція тримає в оточенні прилеглі території, а будівельники облаштувують під'їзні шляхи й ідеально вирівнюють покриття дороги, якою снаряд, можливо, везтимуть на полігон.
Севастопольську ситуацію тримають під особистим контролем Президент України Леонід Кучма і міністр із питань надзвичайних ситуацій Григорій Рева. В підготовці операції з ліквідації боєприпасу беруть участь фахівці з Сімферополя, Києва, Севастополя, Павлограда, Санкт-Петербурга.
Науковці вже направили до Павлоградського порохового заводу зразки з хвостової частини міни для лабораторних аналізів, повідомляє «Форум». Результати досліджень допоможуть визначити найбезпечніший спосіб ліквідації боєприпасу. До того піротехнічний загін морської інженерної групи Війського-морських сил разом з українськими й російськими фахівцями, котрі займаються утилізацією боєприпасів, обрати кращий спосіб знешкодження міни не беруться. Для безпеки саперам можливо доведеться заморозити міну, за іншим варіантом — вони перетворять начиння снаряду в гель, або спробують виплавити його з корпусу боєприпасу. Ускладнює ситуацію і те, що опис секретних приладів міни типу LMB в архівах Військово-морського флоту не зберігся.
Водночас з'ясувалися й те, яким чином горе-підприємцям вдалося витягнути міну на берег. Місцеві жителі розповідають, що ті дістали «трофей» з дна моря за допомогою спеціального крану, після чого поклали її у вантажівку й везли до свого гаража через усе місто! Найімовірніше, чоловіки вважали, що везуть гідравлічний буй з цінним електронним начинням, яке можна буде потім продати. А привезли біду й на свою голову, і на голову сотень невинних людей.
Один із потерпілих досі перебуває у реанімації. «Чоловікові довелося ампутувати обидві руки, його стан зараз дуже важкий. Він прийшов до тями, але не може говорити», — повідомили «УМ» у реанімаційному відділенні першої місцевої лікарні Севастополя.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
