Прощай, Ігоре, і прости!

Відвідавши місце дислокації українських миротворців у Косові, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко повернувся з переконанням, що відкликати наших правоохоронців із цієї дедалі гарячішої точки наразі не треба. Міністр закликав Верховну Раду «не приймати політичних рішень, бо відступ наших бійців буде ганьбою для них, для МВС, для України». Таку заяву Луценко зробив він імені «всього особового складу». Міністр пообіцяв також бути присутнім на похороні загиблого українського миротворця. 20 березня на тернопільському кладовищі поховали 25–річного старшого лейтенанта Внутрішніх військ, заступника командира оперативного взводу спеціального миротворчого підрозділу МВС України Ігоря Кіналя, який отримав смертельні поранення в Косові. У супроводі військового кортежу труну привезли перед обідом із Золочева сусідньої Львівської області, де Ігор служив до відправки у миротворчий батальйон. Там, у районному будинку культури, відбулася громадянська панахида, на яку загалом зібралося майже п’ять тисяч чоловік. Там вручили батькам і посмертну нагороду сина — Хрест Слави МВС.

У Тернополі з Ігорем прощалися на подвір’ї будинку, де він жив, та в храмі святого Йосафата, що поряд із будинком. Було дуже багато військових із Золочева, а от перших осіб місцевої влади чомусь не було — прибув лише начальник обласної міліції генерал–лейтенант Віталій Максимов. Напередодні в місті активно обговорювали, що на похорон обов’язково приїде сам міністр внутрішніх справ Юрій Луценко і привезе ще одну, загальнодержавну, нагороду для покійного, однак це залишилось чуткою. Із напівофіційним прощальним словом виступив начальник Золочівського навчального центру внутрішніх військ України Олександр Рачок. Військові також віддали останню шану товаришеві автоматними залпами та прощальним маршем.