Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Харків вже за тиждень стане джазовою Меккою. Про це говорить усе — ціна квитків на майбутні концерти та швидкість, з якою вони розкуповуються, кількість акредитованих журналістів та число заброньованих місць у готелях і, зрештою, довгий список титулованих зірок, які погодилися стати учасниками ІІ Міжнародного фестивалю Кharkiv za jaz fest. Те, про що навіть боялися мріяти численні шанувальники джазової музики пострадянського простору, нарешті сталося. До Харкова збирається сам Рон Картер — володар рекордної дискографії у 2500 альбомів та багатьох престижних музичних премій, серед яких — дві «Гремі». Уже півстоліття він залишається одним із найбільш затребуваних басистів світу і був удостоєний таких високих нагород: «Найбільш впливовий басист» (Національна академія звукозапису, США), «Джазовий басист року», «Кращий басист десятиліття». Цікаво те, що Рон Картер за довгу зіркову кар’єру ще жодного разу не виступав ні в Україні, ні в Росії. Тобто промоутерам Харківського театрального центру, які вже два роки поспіль організовують у місті джазові фестивалі міжнародного рівня, вдалося практично неможливе.
У зірковому списку «заджазу» є також відомий французький джазмен Марсьяль Соляль, знані американські музиканти Хендрік Меркенс, Джед Леві, Джей Ді Уолте, Кріс Макналті, ірландець Джон Вольф Бреннан, росіяни Анатолій Герасимов та Андрій Кондаков. Серед учасників фесту чимало й наших співвітчизників. Причому переважна більшість із них сформувалися як неординарні джазові музиканти саме в Харкові, а сьогодні вони голосно заявляють у музичному світі про українську джазову культуру як таку, що досить стрімко розвивається. Серед них — Дмитро Олександров, Денис Дудко, Володимир Шабалтас, Олександр Лебеденко, Олексій Саранчин і, звичайно ж, Сергій Давидов.
До речі, саме завдяки останньому харківська школа джазу сьогодні впевнено тримається на плаву. «Джазові вечори з Сергієм Давидовим», що регулярно відбуваються у філармонії за участі відомих музикантів світу і кафедри джазу при консерваторії, яку очолює, знову ж таки, пан Сергій, давно стали в Харкові окремим музичним явищем. Напевно, саме тому тогорічне рішення започаткувати у Харкові власний «za jazz fest» стало для міста цілком природним. Організатори говорять, що готові проводити його кожного року. «Нашій культурі найбільше бракує сьогодні регулярності, — каже директор Харківського театрального центру Дмитро Кутовий. — То там, то тут спалахують час від часу зірочками ті чи інші події. Але, через відсутність зацікавленості, розуміння спонсорів і брак першокласних адміністраторів, вони швидко згасають». Саме тому харків’яни планують започаткувати «довгограючий» проект і впевнені, що вже незабаром він стане візитною карткою міста.
Другий фестиваль відрізняється від першого не лише зірковішим списком учасників. Торік організатори прагнули показати різноманітність джазової музики, спрямованої в бік етно. Під час його підготовки були використані, в основному, ті джазові ресурси, що є в Україні. Другим фестивалем організатори вже хочуть показати світовий джазовий мейнстрім. Тобто джазових професіоналів найвищої категорії з десяти країн світу, включаючи Україну.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>