Нова прем’єра шевченківців дозволила припустити, що факт існування в нас єдиного театрального простору — таки не порожній звук. Донецький режисер Андрій Бакіров разом із київським драматургом Марією Ладо та харківським «Березолем» створили справді дуже просту, але актуальну виставу. Пан Багіров рік тому в цьому ж таки театрі поставив виставу «Закон» за твором Володимира Винниченка. «Чим довше живеш, — казав він тоді, — тим більше розумієш Канта, якого дивували дві речі: зоряне небо над головою і моральний закон всередині себе самого».

До 15 березня в «Українському домі» триває великий скульптурний салон. Як каже директор «Українського дому» Наталя Заболотна, відвідувачів дуже інтригують Пінзель, Роден і Архипенко, яких не щодня і не щороку можна побачити. Але їх ніхто не продає і не купує. Відтак люди не полінуються піднятися на третій поверх і «спробувати на зуб» сучасні скульптурні композиції. Про деякі імена говоритимуть довго і перекуповуватимуть їх за великі гроші. Тим більше, що скульптурі в Україні приділяють дуже мало значення. Її, ніби між іншим, експонують на виставках живопису, виставляють як п’яте колесо до воза у галереях. А тут цілий великий салон...