Непедагогічна поема

Надто своєрідним «подарунком» до 120ї річниці з дня народження видатного педагога Антона Макаренка, яку відзначатимемо завтра, стала звістка про зникнення з «іменного» педагогічно­меморіального музею в Кременчуці багатьох цінних речей. Під час інвентаризації та ревізії, пов’язаних із потребою передати згаданий музей із міської власності в комунальну, тут недорахувалися двох золотих кришок до кишенькового годинника, яким Антона Семеновича нагородили за роботу в трудовій комуні імені Дзержинського під Харковом. А також його «колонійської» папки з металевою табличкою, срібної монети, фотокарток, листівок та інших особистих речей класика вітчизняної педагогіки і літератури.

Особливо постраждала персональна бібліотека Макаренка — з неї «зачитали» майже півтори сотні книг, у тому числі й датованих ХVIII—ХIХ століттями стародруків. Серед найпомітніших втрат значаться виготовлені з дорогоцінних металів бойові нагороди вихованців Макаренка, зокрема ордени Слави та Вітчизняної війни.

Зазначимо, що експозиція музею, розташованого в будинку батьків Антона Макаренка, де він свого часу жив і працював, була і залишається предметом особливої гордості. Адже місцевим ентузіастам, які в середині минулого століття засновували музей, вдалося переконати найближчих родичів видатного педагога в необхідності передати у власність Кременчука чимало експонатів з московського помешкання педагога.

Повернути втрачене і покарати винних зараз дуже непросто. Адже, як повідомив «УМ» керівник Центру громадських зв’язків обласної міліції Юрій Сулаєв, будьяких офіційних заяв про крадіжки чи пограбування кременчуцького музею Макаренка до правоохоронців не надходило ще з часу його відкриття у 1951 році. При цьому попередні інвентаризації музейного майна зводилися до формального обміну «люб’язностями», себто підписами відповідальних осіб.