Ук­ра­їн­сь­кі дру­зі Сад­да­ма?

04.02.2004

      Ми­ну­лий тиж­день для ро­сій­сь­ких ЗМІ роз­по­чав­ся зi скан­да­лу: як по­ві­до­мив аме­ри­кан­сь­кий те­ле­ка­нал Ей-Бі-Сі, се­ред 270 струк­тур, що вис­ту­па­ли на під­т­рим­ку ре­жи­му Ху­сей­на, а зго­дом от­ри­му­ва­ли за це ви­на­го­ро­ди у виг­ля­ді ве­ли­чез­ної кіль­кос­ті наф­ти, бу­ли: Ко­му­ніс­тич­на пар­тія РФ Зю­га­но­ва (одер­жа­ла 137 міль­йо­нів ба­ре­лів наф­ти), Лі­бе­раль­но-де­мок­ра­тич­на пар­тія Жи­ри­нов­сь­ко­го (79,8 млн.), чи­нов­ни­ки з ад­мі­ніс­т­ра­ції пре­зи­ден­та РФ (90 млн.), Ро­сій­сь­ка пра­вос­лав­на цер­к­ва (5 млн.). Про­тя­гом кіль­кох нас­туп­них днів пред­с­тав­ни­ки цих струк­тур спрос­то­ву­ва­ли по­ши­ре­ну ін­фор­ма­цію.

      Під кі­нець тиж­ня тро­хи «ли­хо­ма­ни­ло» вже Ук­ра­ї­ну. Яко­мусь до­пит­лив­цю за­ма­ну­ло­ся пе­рег­ля­ну­ти ори­гі­нал ма­те­рі­а­лу з Ей-Бі-Сі. Ви­я­ви­лось, що ірак­сь­ку наф­ту від Ху­сей­на от­ри­му­ва­ли і в Ук­ра­ї­ні: Соцiал-де­мок­ра­тич­на партiя (8,5 млн. ба­релiв), Ко­мунiстич­на партiя (6 млн.), Соцiалiстич­на партiя (2 млн.), «FTD Oil company» — 2 млн. І ко­му­ніс­ти, і со­ці­а­ліс­ти, і НАК «Наф­то­газ Ук­ра­ї­ни» (во­че­видь, во­ни сприй­ня­ли се­бе отим «FTD Oil company») вис­ту­пи­ли із спрос­ту­ван­ня­ми ус­лід за ро­сій­сь­ки­ми ко­ле­га­ми.

      Нас­п­рав­ді бу­ло б ду­же див­но, як­би хтось із пе­ре­лі­че­них струк­тур зіз­нав­ся про те, що за­хи­щав Сад­да­ма в об­мін на йо­го наф­ту. Ін­ша спра­ва — хто і нас­кіль­ки нас­п­рав­ді під­т­ри­му­вав ре­жим ірак­сь­ко­го дик­та­то­ра. Ко­лиш­ній ві­це-спі­кер ро­сій­сь­кої Ду­ми Во­ло­ди­мир Жи­ри­нов­сь­кий, при­мі­ром, аж до ро­сій­сь­ко­го ма­ту за­хи­щав Ірак від Джор­д­жа Бу­ша під час ми­ну­ло­річ­ної вій­сь­ко­вої опе­ра­ції на Близь­ко­му Схо­ді.

      В Ук­ра­ї­ні ж най­пал­кі­ши­ми при­хиль­ни­ка­ми Іра­ку бу­ли Прог­ре­сив­но-со­ці­а­ліс­тич­на пар­тія На­та­лії Віт­рен­ко, Ко­му­ніс­тич­на пар­тія Ук­ра­ї­ни, пар­тія «Со­ці­ал-де­мок­ра­тич­ний со­юз» Сер­гія Пе­ре­сунь­ка. Сво­го ча­су лі­дер­ка ПСПУ ук­ла­ла по­лі­тич­ну уго­ду із пар­ті­єю «Ба­ас» (її ко­лись очо­лю­вав Сад­дам Ху­сейн), не­од­но­ра­зо­во від­ві­ду­ва­ла всі­ля­кi по­лі­тич­ні за­хо­ди в Іра­ку, на­віть зби­ра­ла­ся ста­ва­ти «жи­вим щи­том» для ірак­ців. Сер­гій Пе­ре­сунь­ко, лі­дер СДС, вис­ту­пав ак­тив­ним про­тив­ни­ком вій­ни в Іра­ку і не при­хо­ву­вав то­го, що має там біз­не­со­ві ін­те­ре­си. Ймо­вір­но, са­ме про ці по­лі­тич­ні си­ли, а не про СПУ Мо­ро­за і Со­ці­ал-де­мок­ра­тич­ну пар­тію Буз­ду­га­на, мог­ло йти­ся у до­ку­мен­тах, кот­рі на­чеб­то ви­я­ви­ли в Ірак­сь­ко­му мі­ніс­тер­с­т­ві з тор­гів­лі наф­топ­ро­дук­та­ми. Бо, як по­пе­ре­ди­ли аме­ри­кан­ці, при пе­рек­ла­ді з араб­сь­кої мо­ви мог­ли бу­ти до­пу­ще­ні по­мил­ки.

      Утім і Пе­ре­сунь­ко, і Віт­рен­ко теж вис­ту­пи­ли із спрос­ту­валь­ни­ми за­я­ва­ми. І вза­га­лі, заз­на­чи­ла На­та­лія Ми­хай­лів­на, в пуб­лі­ка­ці­ях Ей-Бі-Сі під сло­вос­по­лу­чен­ням «Со­ці­а­ліс­тич­на пар­тія» йдеть­ся са­ме про пар­тію Мо­ро­за. Та з ог­ля­ду на роль Віт­рен­ко в ук­ра­їн­сь­кій по­лі­ти­ці во­на мог­ла б зви­ну­ва­ти­ти Олек­сан­д­ра Мо­ро­за і в пе­ре­хо­ву­ван­ні ірак­сь­кої зброї ма­со­во­го зни­щен­ня у се­бе в квар­ти­рі...

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>