Режисер Андрій Білоус має репутацію такого собі пілігрима столичного театрального простору. Будучи власником престижної «прописки» в Київському театрі драми і комедії, він не відмовляє собі в задоволенні ставити вистави на інших сценічних майданчиках («Закохана витівниця» у ТЮГу, «Украдене щастя» та «Жінка в пісках» у «Сузір’ї», «Ріверсайд драйв» та «Навь» у театрі «Ательє16»...) Донедавна одним із найпровокативніших спектаклів у столичній театральній афіші вважали Білоусові «Небезпечні зв’язки», які Андрій поставив у Театрі драми і комедії на Лівому березі минулого року. Днями режисер випустив «Лоліту», створивши конкуренцію у провокативності собі ж самому. Набоковську історію, неоднозначну та суперечливу, він ледь втиснув у чотири години «сценічного» часу. Незважаючи на таку розтягнутість, нудною цю виставу назвати складно — актори відшліфували своїх героїв до взірцевого стану, діалоги звучали переконливо, мізансцени були вибудовані грамотно, «з точністю до міліметра». Але протягом усього спектаклю не полишало відчуття, що чогось–таки цій «Лоліті» не вистачало.

...Дехто каже, задираючи носа, що бачив її на власні очі. Але поки що вона — майже таємниця. Кажуть, що минулої п’ятниці вона показалася на люди в київському кінотеатрі «Київ». Не брешуть. Державна служба кінематографії України і Міністерство культури Естонії презентували того дня український художній фільм «Прикольна казка», створений студією «Інтерфільм».