Із державними відзнаками — за новими спортивними

05.03.2008

Сьогодні в Ханти–Мансійську офіційно відкривається восьмий етап Кубка світу. На відміну від попереднього етапу, що відбувся в Кореї, на північ Тюменської області Росії наша збірна відправилася в бойовому складі. Щоправда, претендувати на високі місця українські біатлоністи навряд чи зможуть через об’єктивні причини.

Як розповів на прес–конференції президент Федерації біатлону країни Володимир Бринзак, нині проводити повноцінну підготовку на снігу на батьківщині українцям ніде. Тому наші «стріляючі лижники» лише займаються стрільбою й бігають кроси у своїх містах. Зокрема, Оксана Хвостенко — в Чернігові, сестри Валентина й Вікторія Семеренко — в Краснопіллі на Сумщині. Самі дівчата підтвердили це на зустрічі з журналістами після успішних виступів на чемпіонатах світу у Швеції та Європи — в Чехії.

 

Семеренки подали на «корочку» ЗМС одне фото за двох

Заступник директора департаменту спорту «профільного» міністерства Ніна Уманець, привітавши спортсменок із присвоєнням звань заслужених майстрів спорту, повідомила, що відтепер дівчата отримуватимуть президентські стипендії. А ще розповіла про сестер–жартівниць, які на посвідчення ЗМС хотіли подати фотографію лише однієї з Семеренок, бо в другої не було з собою фото. Але не вийшло — в міністерстві таки розгледіли «фальсифікацію».

«ЗМСівськими» корочками нагородження не обмежилося: зроблено подання на відзначення наших біатлоністок державними нагородами: Хвостенко представлено до Ордена княгині Ольги ІІ ступеня, обох Семеренок — ІІІ ступеня. А пан Бринзак навіть вважає, що Оксана заслуговує на звання Героя України. Наразі ж лідер жіночої збірної отримає від федерації в подарунок джип — досі Оксана пересувалася по Києву на метро...

Кому гармати?

Але нагороди нагородами, а змагатися далі треба. Президент федерації скаржився на неорганізованість державних установ і як приклад навів снігові гармати: їх чомусь віддали гірськолижникам, хоча результати українців у цьому виді спорту, за словами Бринзака, «нижче плінтуса». Ці гармати пролежали в Славському без діла, й тепер віце–президент НОК робить усе можливе, аби вони таки знайшли собі застосування на базах біатлоністів у Тисовці й Сумах.

Говорив Володимир Михайлович і про готовність федерації прийняти в Україні змагання найвищого рівня, але для цього потрібна підтримка як держави, так і спонсорів, якої біатлоністам бракує. Наразі ми є єдиною серед 20 провідних біатлонних держав світу, де немає свого ліцензованого стрільбища і яка не проводить міжнародних стартів. Крім того, згадав Бринзак і про «жахливий» закон про державні закупівлі, який прописує купувати лише найдешевше знаряддя, відтак спортсмени нерідко не можуть придбати собі саме те, що їм потрібно для якісної підготовки.

Стосовно найближчих турнірів, то на останніх двох етапах Кубка світу в Ханти–Мансійську й Осло українки повинні підтвердити право перебувати в шістці найкращих у заліку Кубка націй. Оксана Хвостенко, котра наразі посідає 20–те місце, планує принаймні зберегти цю позицію, аби залишитися на змаганнях на забезпеченні у Міжнародного союзу біатлоністів (IBU фінансує 25 кращих).

Справи в чоловіків цього року гірші. Тренер команди Костянтин Вайгін, на думку Бринзака, не справляється з покладеними на нього функціями. Тому, цілком можливо, в сезоні 2008/09 у чоловічої збірної буде новий наставник. Принаймні переговори про це Бринзак уже веде.