Учора розпочався сиропусний тиждень. Минулої неділі скінчилися м’ясниці, отож із цього понеділка вже не годиться їсти м’ясо. Зате вдосталь споживають сиру, масла і сметани. Масниця завжди відзначається в неділю, але щороку в різний час, її дата залежить від Великодня. Цього року шанувальники традицій відгуляють Масницю 9 березня, і наступного понеділка будуть готові до 40–денного Великого посту. Отже, упродовж семи тижнів ні на сир зі сметаною й маслом, ні тим паче на м’ясо і не глянуть.
Масниця — це відгомін стародавнього свята весни. Час, коли вже й веснянки співають, і писанки пишуть, хоча на полях, буває ще лежать сніги. Колись у ці дні по селах «справляли колодку» — обряд, що тривав цілий тиждень. Колодка, нібито, в понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу відбувалися похрестини, у четвер вона помирала, у п’ятницю їй влаштовували пишний похорон із голосіннями. Обряд справляли лише жінки, відзначаючи всі колодчині етапи розвитку в корчмі. В останній день Масляної, тобто в неділю, колодку «волочили»: чіпляли на неодружену молодь. Знімали тоді, коли парубок чи дівчина відкуплялись. «Колодкою» могли бути шматок дерева, тріска, просто стрічка. У різні часи й у різних місцевостях України обряд цей відбувався з деякими відмінностями. Але суть лишалася однаковою: такою «нагородою» зі знаком мінус відзначали хлопців і дівчат, які досі не виконали свого обов`язку перед суспільством — не взяли шлюбу. У традиційному світогляді вважалося, що пари, які нещодавно побралися, гарно впливають на урожай, а ті, що не одружилися — знижують родючість нив і садів. Жінкам було весело, адже в кожній хаті батьки й молодь відкуплялися від колодки чарчиною.
Надвечір своїм гуртом гуляла молодь. Головною стравою української Масниці є, як відомо, вареники із сиром. Їх щедро поливають розтопленим маслом або сметаною. «На вареники» зазвичай ходять у гості до родичів і близьких.