Комуніст, «голуб миру»

Це перший випадок, коли головний державний пост у країні–члені ЄС займає комуніст. Та й ще такий, що здобув освіту в Радянському Союзі. З іншого боку, є надії і всі підстави очікувати, що 61–річний Дімітріс Крістофіас, син будівельника, нарешті об’єднає острівну країну, яка з 1974 року залишається поділеною на грецьку та турецьку частини.

Таким чином, довготривалі зусилля ООН та ЄС об’єднати країну нарешті знаходять підтримку в самому Кіпрі. Крістофіас уже почав формувати новий уряд. Дата його першої зустрічі з лідером Турецької Республіки Північного Кіпру ще не визначена, але вона, за пропозицією самого Крістофіаса, відбудеться через кілька днів після інавгурації у парламенті, тобто, ймовірно, навіть у ці вихідні. Відчувається, що лідер тамтешніх турків Мехмет Алі Талат також пов’язує великі надії з новим президентом грецької частини Кіпру, оскільки він одним із перших привітав Крістофіаса з перемогою. Талат заявив: «Проблема Кіпру повинна бути вирішена в найближчий час».

Хоча головна відповідальність за поділ острова покладається на турків–кіпріотів та Туреччину, війська якої 1974 року здійснили інтервенцію на острів. Але за зволікання з об’єднанням більшу відповідальність несуть ортодоксально налаштовані лідери греків–кіпріотів. Перші практичні кроки до об’єднання були здійснені лише за перебування при владі президента Тассоса Пападопулоса (нинішні вибори він програв ще у першому турі). Втім Пападопулос мав репутацію «яструба». У квітні 2004 року, за лічені дні до вступу Кіпру в ЄС, ООН посприяла проведенню референдуму щодо возз’єднання. Турецька частина острова сказала своє «так», але греки–кіпріоти, за підказки Пападопулоса, відповіли «ні». Турки–кіпріоти ще тоді усвідомлювали переваги життя в ЄС і ставили їх вище над лояльністю до офіційної Анкари. Туреччина також гірко пошкодувала про провал спроби об’єднання острова, оскільки роз’єднання Кіпру стало одним із найбільших каменів спотикання на шляху цієї країни до ЄС.

Аналітики пояснюють, що нинішні кіпрські комуністи — комуністи лише за назвою, а насправді не мають у своїй програмі нічого з марксового і є, швидше за все, європейськими лівими соціалістами. Хоча вони надалі підтримують тісні зв’язки з Москвою і ставляться скептично до ЄС та НАТО, але обіцяють не проводити націоналізацію промисловості і не об’єднувати острів під червоним прапором.

Дімітріс Крістофіас дав нам чітко зрозуміти, що хоче провести процес об’єднання швидко і сподівається на позитивну реакцію турків–кіпріотів», — заявив у інтерв’ю агенції «Франс Пресс» речник ООН Хосе Діас. Глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заохотив Крістофіаса «ловити шанс» і обіцяв підтримку в переговорному процесі. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Мілібенд також заявив про «відродження надії» на об’єднання острова, до якого у Лондона є сантимент, адже до 1960 року Кіпр був британською колонією.

Об’єднанню стає на заваді така «незручна обставина» — на острові перебуває 30–тисячний турецький військовий контингент. Проте рух греків і турків назустріч уже є — днями було розблоковано єдину автодорогу, яка поєднує розділені кордоном дві частини острова.

Далі буде.