Князь Ліхтенштейну Ганс–Адам II — один з найбагатших людей світу.
Більшість розвинутих країн світу розпочала полювання на осіб, які ухиляються від сплати податків та приховують отримані у такий спосіб нелегальні доходи у Ліхтенштейні. Імовірно, ця глобальна війна з податковими шахраями матиме досить позитивний наслідок і для нашої країни. Якщо українська влада не докладе належних зусиль для боротьби з «сірим» і «чорним» бізнесами, то це зроблять за неї інші.
Світовий скандал з приховуванням брудних грошей на рахунках банків Ліхтенштейну розгорівся минулого тижня. А почала розплутувати брудний клубок податкових шахрайств німецька розвідка BND, яка кілька місяців тому придбала за чотири мільйони євро комп’ютерний диск з інформацією про 1,4 тисячі осіб, котрі приховують гроші від податкових органів своїх країн — здебільшого, через ланцюжок посередників — спеціальні фонди у ліхтенштейнському банку LGT. Приблизно 600 власників таких нелегальних рахунків — громадяни Німеччини. Серед податкових шахраїв виявився, зокрема, глава велетенської організації «Німецька пошта» Клаус Цумвінкель, якого показово заарештували тиждень тому. Загалом громадяни Німеччини сховали в банку Ліхтенштейну приблизно 3,4 млрд. євро.
Диск з інформацією про злісних неплатників податків викрав із банку LGT його колишній менеджер. Він спочатку намагався продати здобич британцям, але ті не виявили інтересу. Нюх німецької розвідки виявився кращим. Шляхом такого «злочину задля справедливості» можуть піти менеджери інших «раїв» для податкових шахраїв: Кіпру, Монако, Люксембургу.
На початку цього тижня німецьке полювання на неплатників податків переросло в загальносвітове. Речник міністерства фінансів Німеччини повідомив, що офіційний Берлін безкоштовно поділиться інформацією, яка містилася на диску, з іншими країнами. Охочих не бракує. На вчорашній день відповідні запити вже подали Велика Британія, Франція, Швеція, Фінляндія, Норвегія, США, Канада, Австралія та Італія. Стало відомо, що на диску міститься інформація про кілька сотень французів, приблизно 100 американців, 20 австралійців, кількох італійців та громадян інших країн.
У Німеччині ця історія спричинила хвилю покаянь. Прокуратура повідомила, що до податкових органів уже звернулися 160 осіб, які мали рахунки в банку LGT, але прізвища яких не згадані на диску. Вони визнали свою провину, а 70 з них заплатили 28 млн. євро податкової заборгованості.
35–тисячний Ліхтенштейн після розкриття цієї афери опинився під великим міжнародним тиском. Ця затиснута між Швейцарією та Німеччиною міні–країна разом із собі подібними Монако та Андорою не підписала міжнародну угоду про боротьбу з відмиванням брудних грошей та обмін інформацією з іншими країнами. Лише США після замахів 11 вересня 2001 року вдалося змусити Ліхтенштейн поділитися інформацією про рахунки в його банках, які можуть мати відношення до спонсорування міжнародного тероризму. Ліхтенштейн, власне, живе за рахунок неплатників податків інших країн. Особисті статки князівської родини, яка править Ліхтенштейном, оцінюються в 4—5 млрд. євро. І саме їй належить банк LGT, який опинився у центрі скандалу.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
