Про те, що під час перегонів–2004 тоді ще кандидата у Президенти Віктора Ющенка прослуховували спецслужб, й навіть стежили за його пересуванням, було відомо й раніше. Згадаємо хоча б випадок у Криму, коли тодішній керівник охорони Віктора Ющенка Євген Червоненко затримав міліціонера, який спостерігав за кандидатом і мав при собі чимало цікавої аудіо– та відеотехніки. Відтоді минуло більше трьох років, чимало обставин забулося, але окремі факти мають шанси дійти до суду. Днями Головне слідче управління ГПУ завершило розслідування справи про незаконну «прослушку» відомих політиків у 2004 році, організацію якої інкримінують окремим співробітникам МВС.
Цю інформацію підтвердив виданню «Коммєрсант–Україна» Генпрокурор Олександр Медведько: «Так, є двоє — керівник Департаменту оперативно–технічних заходів МВС і його заступник, що незаконно прослухували високопоставлених осіб, а також осіб, які брали участь у виборчій кампанії». «Коммєрсант–Україна» зазначає, що йдеться про екс–співробітників МВС — панів Єрмакова та Бесєдіна, яким уже пред’явлене обвинувачення. Обидва «перевертні» перебувають на підписці про невиїзд й зараз знайомляться з матеріалами справи, що складається з 24 томів. Слідчі прогнозують, що ця процедура займе кілька місяців, після чого справу передадуть до суду. Щоправда, судитимуть лише виконавців прослуховування, на високопоставлених замовників слідство так і не вийшло.
У прес–службі ГПУ «УМ» підтвердили, що серед потерпілих — нинішній Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко, а також її тодішній адвокат (нині народний депутат від БЮТ) Віктор Швець. Утім на Різницькій не називають інших прізвищ, хоча, за непідтвердженою інформацією, у 2004 році прослуховувалися й інші представники штабу Ющенка, включно із самим кандидатом у президенти. Цікаво, що МВС влаштувало «прослушку» із санкцією суду на руках. От тільки суд дав дозвіл прослуховувати розмови членів одного злочинного угруповування, тоді як «орли Білоконя» у поданні на бандитів вказали номери мобілок потрібних політиків. До речі, слідчі виявили підробку подання випадково, коли вже після виборів перевіряли ймовірність прослуховування політиків. Тоді у списку «бандитських номерів» вони випадково побачили номер пана Швеця, який добре знали — свого часу він був заступником Генпрокурора.