Повідомлення, що НАК «Нафтогаз України» 19 лютого прийняв рішення про зниження тиску газу для котелень Вінниці, зрозуміло, викликало серед городян напруження: чим це закінчиться для рядових споживачів? Хоча стан розрахунків міста за використаний газ і перевищує вісімдесят відсотків, що значно більше від середньоукраїнського показника, загалом вінницький борг «дотягується» до 27 мільйонів гривень і майже стовідсотково складається з боргів населення.
Теплогенеруючі підприємства ще в січні почали вдаватися до радикальних заходів боротьби з несумлінними платниками — на кілька днів відключали від гарячого водопостачання будинки, де виникла найбільша заборгованість. А разом із боржниками «під роздачу» потрапили й ті, хто регулярно розраховується за тепло і підігрів води.
Кореспондент «УМ» побував на оперативній нараді з цього питання у першого заступника міського голови Івана Михайлюка. На ній керівники теплогенеруючих підприємств доповідали про вжиті заходи впливу, називали кількість відключених будинків, проте навіть риторично не прозвучало запитання: скільки відключено квартир, власники яких розрахувались за тепло вчасно? Так само йшлося і про закупівлю сучасних систем для індивідуального відключення найбільш злісних боржників, котрі є в інших регіональних центрах.
Як приклад іншим називалось дочірнє підприємство «Теплокомуненерго Маяк» ВАТ «Маяк», яке обслуговує дев’ятий мікрорайон житлового масиву Вишенька. Тут вищеназваними методами досягли найвищих проплат. Відтак «репресії» посилились: як повідомив «УМ» директор «Теплокомуненерго «Маяк» Олег Федоров, станом на вечір 21 лютого в мікрорайоні, забудованому здебільшого дев’ятиповерхівками, відключили гарячу воду в 57 будинках. Правда, протягом наступних двох днів гаряче водопостачання у мікрорайоні було відновлено.
Проте споживачі не сидять, склавши руки. До районного суду вже надійшов перший позов про стягнення з теплогенеруючого підприємства п’ятисот гривень морального відшкодування за відключення гарячої води, тобто за безпідставне одностороннє припинення виконання договірних зобов’язань. Після створення судового прецеденту кількість таких позовів може зрости, що примусить теплоенергетиків шукати інших способів «виховання» боржників.