У київському мовному (й рекламному зокрема) середовищі дві біди: запозичення і абракадабра. До останньої Київрада, провівши спеціальну нараду, зарахувала «невластиві українській мові новоутворення» у назвах підприємств: «Скорпіо», «Тамак», «Ротаус», «Рекок», «Вір тум», «Курток», «Сустр», «Суемер», «Квоку», «Слален». Окрім «квоків–рекоків», не подобається депутатам і жаргонна лексика (приміром, в сюжеті компанії «Євросеть» споживача закликають «не смітити баблом»). Дісталось на горіхи і «словам та словосполученням, які несуть негативне забарвлення», як–от: «Матросская тишина» або «Аль Катрас». Окрім відомих тюрем, до переліку «поганих слів» потрапила чомусь і назва «Шалена мама» — є така невеличка кав’ярня біля гуманітарного корпусу київського університету. Мабуть, середньостатистична українська мама не може бути шаленою — це не відповідає нашому менталітету. Хоча, якщо серйозно, значно більше за жаргонізми, сленг і підприємства, що називаються як космічні кораблі з інших галактик, Київраду турбує наплив іншомовних слів в рекламі і те, що мовного законодавства ніхто не дотримується — для цього в ньому існують дуже зручні шпарини.