Якби можна було провести конкурс на найпопулярнішого викладача світу, то в десятку переможців точно потрапив би Вальтер Левін, 71річний професор фізики Массачусетського технологічного інституту, США. Він уже став «зіркою фізики», чи «гуру інтернету», відколи почав знімати свої лекції та завантажувати їх на популярні сайти інтернету та на сайті власного ВНЗ (http://ocw.mit.edu).
Левін «показує» фізику так, як вправний телекухар — процес приготування смачної страви: легко, просто та надзвичайно наочно. Недарма ж упродовж минулого року його інтернетлекції з фізики переглянули чотири мільйони студентів із різних куточків світу.
Лекції професора — це видовище, шоу. Одного разу на лекції про електростатику він потер студента котячим хутром, потім вимкнув в аудиторії світло і підніс хутро до іншого студента, щоб показати, як між хутром і людиною проскакують іскри. Іншого разу з’явився на лекцію в шортах, сандалях та в солом’яному капелюсі, ніби зібрався на сафарі. І дійсно, дістав іграшковий автомат і почав «розстрілювати» м’ячиками для гольфу плюшевих мавпочок — щоб продемонструвати студентам процес вільного падіння. Під час спроби демонстрації ракети шанований професор одягнув рюкзак із вогнегасником, сів на триколісний дитячий велосипед та привів у дію вогнегасник. Велосипед, природно, стрімко рвонув уперед без жодних фізичних зусиль із боку професора. Під час лекції про земну гравітацію Вальтер Левін прив’язав до крокви на стелі один кінець мотузки, а іншим обв’язався навколо пояса, відштовхнувся від кафедри і полетів над приголомшеними студентами, вигукуючи: «Ось це і є фізика! Вона діє!».
Колись учителі докоряли нудьгуючим учням, які бешкетували в класі: «Що ви тут цирк влаштовуєте!» Тепер цирк влаштовують самі викладачі, а учні заворожено стежать за дійством. Газета «НьюЙорк таймс», яка розповіла про нестандартну методику професора Левіна, пише, що на його лекції в Массачусетський університет приходять не лише студенти, а й діти, літні люди. Вальтер Левін зізнався кореспонденту газети, що до кожної лекції готується в середньому 25 годин, розробляє сценографію, спецефекти, тренується трюкам, прораховує, скільки має тривати кожен із них та що в цей час потрібно сказати. «Все моє життя полягає в тому, щоб передавати знання іншим. Коли я почав викладацьку діяльність, то усвідомив, що важливо не лише пояснити студентам фізичні принципи, а й зробити це так, щоб вони на все життя полюбили цю науку», — говорить Левін.
Можливо, розкутість професора пояснюється його європейським походженням. Вальтер Левін прибув до Массачусетса 1966 року з Голландії. Прибув з наміром відбути річну післядокторську практику, але так і залишився у США. Спочатку працював на кафедрі астрофізики, а через чотири роки почав викладати.