Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Фото Юргена Теллера з сайту http://www.lehmannmaupin.com/
З 7го лютого по 16 березня в ньюйоркській галереї Lehmann Maupin Gallery (540 West 26 Street) експонується фотовиставка «Україна». Репрезентант українських візій — дуууже відомий у світі сучасного мистецтва німець за походженням, лондонець за «пропискою» Юрген Теллер. Ангажував його до України PinchukArtCentre, коли збирав зіркову команду з усього світу в український павільйон на 52 Венеціанську бієнале. У 2007 зірка фешнфотографії приїхала до Києва і назнімала в пісках і бетонних берегах Троєщини голих моделей та київські «Бентлі» в Пасажі. Наївний народ затамував подих: як же побачить заїжджа знаменитість нашу батьківщину, чи помітить найвродливіших у світі жінок, чи оцінить наші пейзажі, чи відчує духовність? У Венеції всі побачили те, що бачив Юрген: підтоптані голі дами в очікуванні дива, молоді вульгарні дівиці в обідраних совкових інтер’єрах, агресивна жіноча складова на тлі індустріальних пейзажів, на дні побуту і гонитва за примарою luxury. За словами Олександра Соловйова, одного з кураторів PinchukArtCentre, «українська фотосесія Юргена Теллера — це не просто звичайний гламурний fashion. Він вніс до неї і максимальне відчуття життя, вміло використовуючи елементи трешу, реалістичного психологізму і театралізваного абсурду». Цю українську серію Теллер представив і в ньюйоркській галереї, доповнивши її останніми роботами для рекламних компаній відомих дизайнерів Вів’єн Вествуд і Марка Джейкобса, фотографіями Вікторії Бекхем і Бьорк, своїх дітей і друзів, а також самого Марка Джейкобса. Знову ж таки PinchukArtCentre прозвучав за океаном як солідний гравець на ринку сучасного мистецтва.
Тільки коли ж нарешті венеціанський проект «Поема про внутрішнє море» покажуть в Україні, всі терміни обіцянок давно минули?
ДО РЕЧІ
В останні дні роботи виставки REFLECTION PinchukArtCentre представляє відеопрограму REFLECTION, що складається із робіт 5 молодих художників: Susanne Burner (Ohne Title, 2003), Mircea Cantor (The Landscape is changing, 2004), Alex Cecchetti/Christian Frosi (Crossing the Millau bridge 2005), Jonathan Monk (Nudes descending the stairs, 2007) and Salla Tykka (Zoo, 2006).
Показ відбудеться 23 і 24 лютого о 17:00 в залі video lounge.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>