Фото Юргена Теллера з сайту http://www.lehmannmaupin.com/
З 7го лютого по 16 березня в ньюйоркській галереї Lehmann Maupin Gallery (540 West 26 Street) експонується фотовиставка «Україна». Репрезентант українських візій — дуууже відомий у світі сучасного мистецтва німець за походженням, лондонець за «пропискою» Юрген Теллер. Ангажував його до України PinchukArtCentre, коли збирав зіркову команду з усього світу в український павільйон на 52 Венеціанську бієнале. У 2007 зірка фешнфотографії приїхала до Києва і назнімала в пісках і бетонних берегах Троєщини голих моделей та київські «Бентлі» в Пасажі. Наївний народ затамував подих: як же побачить заїжджа знаменитість нашу батьківщину, чи помітить найвродливіших у світі жінок, чи оцінить наші пейзажі, чи відчує духовність? У Венеції всі побачили те, що бачив Юрген: підтоптані голі дами в очікуванні дива, молоді вульгарні дівиці в обідраних совкових інтер’єрах, агресивна жіноча складова на тлі індустріальних пейзажів, на дні побуту і гонитва за примарою luxury. За словами Олександра Соловйова, одного з кураторів PinchukArtCentre, «українська фотосесія Юргена Теллера — це не просто звичайний гламурний fashion. Він вніс до неї і максимальне відчуття життя, вміло використовуючи елементи трешу, реалістичного психологізму і театралізваного абсурду». Цю українську серію Теллер представив і в ньюйоркській галереї, доповнивши її останніми роботами для рекламних компаній відомих дизайнерів Вів’єн Вествуд і Марка Джейкобса, фотографіями Вікторії Бекхем і Бьорк, своїх дітей і друзів, а також самого Марка Джейкобса. Знову ж таки PinchukArtCentre прозвучав за океаном як солідний гравець на ринку сучасного мистецтва.
Тільки коли ж нарешті венеціанський проект «Поема про внутрішнє море» покажуть в Україні, всі терміни обіцянок давно минули?
ДО РЕЧІ
В останні дні роботи виставки REFLECTION PinchukArtCentre представляє відеопрограму REFLECTION, що складається із робіт 5 молодих художників: Susanne Burner (Ohne Title, 2003), Mircea Cantor (The Landscape is changing, 2004), Alex Cecchetti/Christian Frosi (Crossing the Millau bridge 2005), Jonathan Monk (Nudes descending the stairs, 2007) and Salla Tykka (Zoo, 2006).
Показ відбудеться 23 і 24 лютого о 17:00 в залі video lounge.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
