Підперезалися по-різному

«Після нокдауну зрозумів: він — мій»

Головною подією боксерського вечора, який відбувся позавчора у столичному Палаці спорту, був поєдинок за титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA у вазі 79,3 кг В’ячеслав Узелков — Хуліо Домінгес.

Стало вже якоюсь закономірністю, що за тиждень­два до призначеного бою у В’ячеслава змінюється суперник. Спочатку в Києві очікували приїзду представника Гани Брайму Камоко (перемоги впродовж професійної кар’єри без поразок), однак африканці не отримали вчасно українську візу. Для цього їм треба було поїхати до Нігерії, а там якраз збройні повстання. Ганійця замінив аргентинець Хуліо Домінгес (18 перемог — 4 поразки — 1 нічия).

У середу на церемонії зважування Домінгес назвав Узелкова гідним суперником і пообіцяв прекрасний поєдинок. Так воно й сталося, тільки Хуліо був пасивним учасником цього видовища.

Якось аж незвично було бачити завжди широко усміхненого вінничанина таким зосередженим. Форсувати подій з перших же хвилин українець не став, проте центр рингу контролював. Аргентинець опирався, але в третьому раунді точний удар Узелкова відправив Домінгеса в нокдаун, а щойно той підвівся, В’ячеслав «добив» його. Оформивши 18 перемогу (11ту — нокаутом), Узелков залишив собі пояс інтерконтинентального чемпіона за версією WBA у напівважкій вазі.

«Досить швидка перемога мене не здивувала, — посміхався після бою чемпіон. — Переглянувши відеоматеріали, ми з тренером розраховували саме на такий сценарій. Звісно, зміна суперника за кілька днів до бою — важливий фактор. Але я професіонал і повинен боксувати проти будьякого опонента».

«Ніколи не налаштовуюсь саме на нокаутуючий удар, але такий у моєму арсеналі є, — пояснює вінничанин. — У потрібний момент можу вдарити і лівою, і правою. Атаки Домінгеса не були особливо дошкульними. Після нокдауну я зрозумів по очах Хуліо, що він «мій».

Перемога з розсіченням і зламаною рукою

У напівсередній вазі — 66,7 кг — наш Валерій Бражник, який досі в усіх 16 двобоях на професійному рингу був сильнішим за своїх конкурентів, мірявся силами з грузином Георгієм Унгіадзе (14 — 5 — 0). На кону був пояс чемпіона СНД та слов’янських країн за версією WBC. Боєць із Кременчука виглядав невпевнено, дозволяючи супернику розвивати свої атаки. У восьмому раунді після зіткнення Валерій отримав розсічення правої брови. Лікар не дозволив продовжувати бій. На момент зупинки поєдинку cуддівські записки констатували перевагу українця — 90:80, 89:82, 90:82, тож чемпіонський пояс присудили нашому боксеру. Унгіадзе висловив невдоволення таким рішенням, адже він працював на рингу «першим номером». Як з’ясувалося потім, млявість українця пояснювалася тим, що ще в першій трихвилинці він... зламав руку.

Найцікавіші андеркарти

Найвидовищніший бокс в андеркарті продемонстрував Сергій Федченко (вагова категорія до 63,5 кг). Ассена Васильєва з Болгарії харків’янин двічі відправив у нокдаун уже в другому раунді, продовживши відтак свою безпрограшну серію до 19 двобоїв.

Не такою яскравою була робота на рингу чемпіона Європи росіянина Заурбека Байсангурова (69,8 кг). Жвавий румун Георге Дануц навіть дозволив собі притиснути Заура до канатів. Та з середини десятираундового рейтингового поєдинку ситуація вирівнялася. У заключній трихвилинці після пропущеного удару Георге «поплив», однак росіянин не став добивати суперника. Одностайним рішенням судді віддали свої голоси Байсангурову.

Рівно через місяць у Дніпропетровську Байсангуров захищатиме титул європейського чемпіона у поєдинку проти львів’янина Романа Джумана.