Вовкун і його команда
На дверях Міністерства культури і туризму України висить табличка: «Вибачте за незручності. В Міністерстві іде ремонт». До цього ремонту новий міністр Василь Вовкун не має жодного відношення, каже: гроші завжди приходять в останньому кварталі року, тож це доробляють старі проекти. Зате до прихованого від стороннього ока внутрішнього ремонту культурної галузі він докладає багато зусиль, починаючи від підготовки законопроектів, необхідних для перезапуску виконавчого механізму, і концептуальних засад, культурної стратегії, закінчуючи пошуком додаткових фінансових джерел для галузі й головними ідеологічними мистецькими проектами. Наприклад, недавно Василь Вовкун зустрічався з найвідомішим на Заході і найскандальнішим в Україні театральним режисером Андрієм Жолдаком — домовлялися про постановку спектаклю за романом Василя Барки «Жовтий князь». Цей роман про Голодомор, як і сам письменник, довгий час був заборонений в Україні. Тож тим гучніше сьогодні може «вистрілити» твір — причому міністр каже, що в планах не тільки показати виставу в Україні, а й провезти її по престижних міжнародних театральних фестивалях, щоб ця тема зазвучала на високому мистецькому рівні. Так само важливим і принциповим Василь Вовкун вважає проведення наступного року 20–го, ювілейного, фестивалю «Червона рута» і можливу подальшу його реанімацію. «Я дбаю про нього не тільки тому, що як режисер мав відношення до фестивалю. «Червона рута» — це не споживацький фестиваль, він рухався від району до області, знаходив усе найталановитіше і доводив до хорошого результату».
Кадрові пертурбації, які струшували інші міністерства зразу після приходу нового уряду, Мінкульттуризму не зачепили — тут усі залишилися на своїх місцях, правда, апарат дуже напружений. Василь Вовкун поки втілює свої плани через команду радників, серед яких — відомі в мистецькому середовищі люди: Сергій Проскурня, Кирило Стеценко, Олег Репецький. «Можливо, вони не такі практичні й прагматичні, але в них є свої духовні цінності, яких тут дуже не вистачає», — каже пан Василь з надією, що симбіоз свіжоголових митців і професійних чиновників дасть хороший результат. «В сьогоднішніх коридорах влади треба вміти не загубитися і не втратити свою позицію, бути незалежним, інтелектуально і морально дуже стійким, наполегливим у досягненні своєї мети», — каже він, спираючись і на власний досвід.
Що змінилося в кабінеті міністра? Які матеріальні культурні цінності в першу чергу переніс на своє робоче місце міністр–колекціонер, режисер і взагалі творчий чоловік? На стінах — нейтральні пейзажі, натюрморти з квітами. «Поки нічого не міняв, тому що хочу змінити все, — розводить руками міністр культури і туризму. — Поки руки не доходять, треба займатися іншими справами».