За рекомендацією Міністерства освіти і науки побачив світ «Словник образотворчих засобів. Тропи і стилістичні фігури» відомого вченого і педагога Віталія Святовця. Адресований широкому колу студентів-гуманітаріїв і поціновувачів красного письменства, словник містить 74 енциклопедичні статті про основні засоби красномовства, починаючи від «Алегорії» з «Гіперболою» і закінчуючи «Сарказмом» і «Хіазмом». Причому теорії й історії — спеціально для студентів — мінімум, а більше найкращих прикладів з літератури, фольклору і журналістики.
Гортаючи свіжовидрукуваний посібник, з приємністю відзначаємо, що з-поміж газет найбільше прикладів у дослідженні науковця саме з «України молодої». Ось вдалим прикладом оксиморону (поєднання логічно несумісних слів чи понять) є «Безгрішний розбійник» заголовок статті про Устима Кармелюка журналістки Ярослави Музиченко («УМ» від 6.03.2002 р.) А власний кореспондент «УМ» у Полтавській області, заслужений журналіст України Василь Григорович Неїжмак влучив у яблучко, коли написав проблемну кореспонденцію «Про що мовчить риба» («УМ» від 21 липня 2001 року). Виявляється, ця «вдало обрана форма кореспонденції» належить до такої рідкісної стилістичної фігури, як омісія (або претеріція), яку теоретики літератури високо цінують за «виразний психологізм і тонку художню грацію». Учіться, студенти! Живими класиками журналістики, чиї імена ввійшли до хрестоматій, відтепер можуть вважатися й інші добре знані читачам автори «УМ» — Іван Крайній, Андрій Багнюк, Валентина Кащенко, Дмитро Лиховiй.
«Це перший словник, що призначений, зокрема, для працівників засобів масової інформації, майбутніх і теперішніх, — розповідає Віталій Федорович Святовець, який віддав три десятиліття педагогічній роботі в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Тропи і стилістичні фігури є головною рушійною силою художнього і публіцистичного тексту, і чим витонченішими вони є, тим дохідливішими стають слова і переконання».