Кому Президент цицьки дасть?

      Наш Президент у прекрасній формі. Леонід Данилович з легкої руки В'ячеслава Піховшека не лише осоромив усіх, кому не терпілося його поховати, а й довів, що може дати фору багатьом молодшим за нього заздрісникам. Не так уже й багато в Україні 65-річних дядьків, які так жваво, виразно й без жодних окулярів змогли б прочитати текст так званого телесуфлера перед камерою. Та й виглядав Л.Д. у своєму, як сказали б на Західній Україні, «ясному» светрі просто як янголятко. Недаремно, вочевидь, ведучий програми «Епіцентр» («Студія 1+1») В'ячеслав Піховшек одягнув чорний джемпер — на контрасті Президент здавався таким лагідним, добрим, світлим... Шкода тільки, що розрекламоване паном Піховшеком інтерв'ю, яке відбувалося, судячи з усього, в гостях у гаранта, виявилося звичайнісіньким спектаклем. Ну не може наш Кучма так гарно й зв'язно говорити, не може розповідати про капосну опозицію або безсовісну Верховну Раду без жодних властивих йому вставок на зразок «т'к ск'з'ть» і проковтнутих закінчень. Між іншим, кабінет із прапором України й президентським штандартом теж чомусь виглядав як декорація, а співрозмовники здавалися «накладеними» на «картинку»...

      «Славо, напевне, це у вас головне питання у сьогоднішньому інтерв'ю», — кокетливо констатував Кучма. Про що це? Ну звісно, про балотування на третій термін з огляду на дозвіл Конституційного Суду. Для тих, хто не чув щомісячних заяв Президента з цього приводу: не піде Леонід Данилович на третє президентство. «Можливо, хтось очікує, що я оголошу престолонаступника, — з іронічною іскоркою в очах прочитав підказку телесуфлера Кучма. — Але Україна — не Росія. Царів у нас ніколи не було. Були гетьмани. А вони, всі знають добре, обиралися. Так що, хлопці, змагайтеся!».

      Принагідно Л.Д. повідомив, що йому стало соромно за Віктора Ющенка, який щось там «таке розповідав» про нашого гаранта. «Але все це — проблеми тих людей, які створюють собі перешкоди, щоб потім їх героїчно долати. Ось переконали себе, що Кучма буде кандидатом, і воюють з привидами. А навіщо воювати — не зрозуміло. Адже опозиційні сили заявляють про свої високі рейтинги, які, мовляв, набагато вищі, ніж у влади. То чого хвилюватися? Цьому радіти мають, а вони нервують, метушаться...»

      Красиво сказано. А як задоволено спостерігав за «одкровеннями» гаранта Піховшек! Ніби приймав іспит у старанного учня. У якого, виявляється, «складається враження, що керівники опозиції вважають: якщо їхня партія не при владі, то це не партія, а «ансамбль пісні і пляски». «Після того, як десант «Нашої України» побував у Донецьку, — обурився Леонід Данилович, — читаю в одній великій опозиційній газеті (може, і ви звернули увагу) заголовок на всю сторінку: «Донецьких треба вчити, як в Україні жити». Що ж ви робите? Ви думаєте, що говорите?!» Цей «хамський» заголовок, за його власними словами, пам'ятає і В'ячеслав Піх овшек. Мабуть, пам'ятають його й інші читачі «великої опозиційної» «України молодої», серед яких, як виявилося, є й Президент України... Спасибі, Леоніде Даниловичу, за увагу до нашого скромного видання.

      Словом, хто не почув цього театралізованого «інтерв'ю», багато втратив. З промови глави держави можна було вкотре довідатися і про феноменальні успіхи уряду Віктора Януковича, і про те, що Л.Д. сподівається побачити всіх закордонних українців, які досягли успіху, не в лавах «борців з антинародним режимом», а серед трударів на благо України... І про походження нашої опозиції: «Як тільки відірвали когось від влади — від, вибачте, цицьки — то відразу біжить в опозицію шукати там іншу дійну корову».

      А ще Кучма розповів про свою мрію. Ви не повірите — це зовсім не бажання залишатися на президентській посаді довічно, і взагалі «не про політику». «Це, напевно, трошки із серії фантастики», але наш гарант мріє... аби Україна будувала поселення на Місяці, а потім і... «українці просто зобов'язані, повинні полетіти на Місяць! Щоправда, не всі. Хтось повинен залишитися... і для польоту на Марс».

      Правильно, чому б не заслати куди подалі, скажімо, тих, хто посмів  розповсюдити чутки про... прости, Господи, смерть нашого улюбленого Президента? Знаєте, що відчув сердешний глава держави, коли почув, що його вже «поховали»? «Може, я не зовсім коректно скажу, але, думаю, потрібно: ви були коли-небудь у старому, занедбаному свинарнику?» Піховшек, як з'ясувалося, востаннє милувався брудними свинями «в далекому дитинстві». А от Леонід Данилович мав таку нагоду нещодавно... «Я знову неначе опинився в тому запущеному, затхлому свинарнику. Сморід і бруд. Перше, що я подумав: я ще проведу в останню путь не одного з тих, хто запустив цю чутку з цього свинарника...» Натяк прозорий. Але Кучма, витримавши мілісекундну паузу, похапцем прочитав далі: «Напевно, я сказав не зовсім вдало, навіть невдало. Адже Христос учить: любіть і ворогів ваших...»

      Амінь.