Усе почалося 6 лютого цього року в ужгородському ресторані «Деца у нотаря», де двадцять бійців спецпідрозділу «Беркут» влаштували банкет. Тут же відпочивали і працівники закарпатської Державтоінспекції, які після завершення «місячника» оперативно–розшукових заходів на дорогах проводжали своїх кіровоградських колег. І «даішники», і «беркутівці» були в цивільному і навіть зсілися за одним столом. «Разом їх налічувалось десь тридцять осіб, — стверджує співвласник ужгородського ресторану «Деца у Нотаря» Павло Чучка. — Гарячі молоді хлопці випили... Аж раптом невідомо з яких причин між ними спалахнула суперечка...» Завзяті хлопці готувалися до бійки, тому офіціанти вигнали їх на вулицю. Там, каже пан Павло, і почалася «конкретна бійня»: «Махали руками, зброєю, витягали палки з наших плотів! Та, слава Богу, не стріляли». А згодом розігріті «вояки» викликали підмогу.

Чимало пасажирів, які поспішали на поїзд, днями могли побачити на Привокзальній площі Києва картину, що, на перший погляд, нагадувала «хуліганку». Адже співробітники антикорупційного підрозділу столичного СБУ «в’язали» хабарника–міліціонера не у формі, а в цивільному. Як розповів «УМ» начальник прес–центру київського УСБУ Ігор Забілик, 41–річний оперативник лінійного відділу міліції на станції Київ–Пасажирський регулярно вимагав гроші у підприємців із вокзалу, але остання така спроба вийшла для корупціонера боком.

Сутичка розгорілася позавчора надвечір між генеральним директором компанії «Трускавець–Курортсервіс» Іваном Торським і його партнером по бізнесу і співзасновником компанії, 46–річним депутатом Львівської облради, членом фракції ВО «Свобода» Володимиром Говірком. Під час сварки Говірко дістав пістолет і вистрелив колезі в живіт. Залишивши жертву стікати кров’ю, депутат утік на автомобілі потерпілого.

«Практика вилучення водійських прав і доставки порушників до суду продовжена буде до внесення змін у закон, щоб водії не розслаблялися», — заявив учора на прес–конференції начальник Державного департаменту ДАІ МВС Сергій Коломієць. За його словами, водійські права і далі вилучатимуть у тих, хто грубо порушує правила дорожнього руху, незважаючи на те, що перший місячник роботи ДАІ за новими формами завершився, повідомляє УНІАН.

Соціалістична партія не потрапила до парламенту, однак це не заважає її окремим членам бути й надалі у раді. Щоправда, йдеться не про найвищий законодавчий орган держави, а лише про Громадську раду освітян та науковців — таке собі об’єднання, діяльність якого не зрозуміла до кінця, проте дуже корисна, коли того вимагає партія. В даному випадку йдеться про дискредитоване в очах українців (і останні парламентські вибори це довели. — Авт.) дітище Олександра Мороза, соратник якого Станіслав Ніколаєнко і очолює згадане об’єднання.

З неординарною ініціативою виступила Черкаська міськорганізація всеукраїнського об’єднання «Свобода». Її очільник Михайло Вакуленко запропонував переплавити чигиринський бронзовий пам’ятник Іллічу на пам’ятник поетові Василю Симоненку. Як відомо, громада колишньої гетьманської столиці винесла вперед ногами п’ятиметрову скульптуру Володимира Ілліча з центральної площі Чигирина і поставила її на зберігання у дворі музею археології. Тепер вождю пропонують стати бронзовим донором.

Незалежність від Росії Кубанської Народної Республіки 16 лютого 1918 року проголосила в Катеринодарі (Нова Січ, Краснодар) Законодавча рада. Вільною Ку­банська Республіка була недовго: до 7 листопада 1919 року, тобто рік і дев’ять місяців. До її складу входили Кубанська область, Ставропілля, Терек, Дагестан і Чорноморська губернія. Що пов’язувало кубанців з українством? За словами знаного історика Володимира Сергійчука, — походження, мова, традиції. У 20–х роках там масово відкривалися українські школи, друкувалися українські часописи. Уже на перший Всеукраїнський конгрес у квітні 1917 року прибули делегати від Кубані й ставилося питання про входження краю до складу автономної України.