Життя на долоні

Життя — дивна річ. Воно ховається за тоненькими лініями на людських долонях, у рисах обличчя та в думках. І зовсім не дивно, що людина споконвіку намагається розгадати таємничі знаки і дізнатися про своє майбутнє.

У пошуках відповіді на запитання «Що?», «Де?», «Коли?» люди нерідко звертаються до тих, хто «читає» лінії рук. Та чи знають наївні «шукачі», до кого насправді вони йдуть і чи можна передбачити майбутнє по руках?

Згадки про хіромантію зустрічаються ще в текстах ранньої індійської культури. Тоді її вивчали браміни. У середні віки хіромантія стала досить популярною наукою чи не в усіх європейських столицях і була визнаною навіть університетськими вченими. У ХХ столітті розвиток технологій призвів до того, що людство почало відмовлятися від традицій та знань минулого, отож і хіромантія з серйозної науки перетворилася на забаву.

Цікавість до ворожки доведе

Якось років шість тому ми з подругами вирішили піти до ворожки. Чи то жага дізнатись про своє майбутнє змусила нас це зробити, чи величезна цікавість поглянути на жінку, яку в нашому місті всі чомусь називали «Сорок перша свята», достеменно сказати важко. Моя старша на 8 років подруга якраз тоді збиралася заміж, тож причину для візиту ми знайшли досить швидко, а от віднайти таємничу ворожку виявилось непросто. По­перше, мешкала вона, як виявилось, на території старого єврейського кладовища (забуте місце не лише нашим міським головою, а й Господом Богом), а подруге, жоден із сусідів говорити про неї не хотів. І все ж ми, троє сміливих дівчат (серед яких я була найменшою), з цією ворожкою таки зустрілись.

Моя мама й досі вважає цю історію плодом моєї безмежної фантазії, але вона — чиста правда. Коли ми прийшли, жінки­ворожки вдома не було, а її сусідка вперто доводила, що ніякі «гадалки» у будинку не живуть. Але в цю хвилину із­за плечей до нас «заговорив» інший жіночий голос: «Дівчатка, ви вже прийшли? А я ж вам записку залишила з попередженням, щоб ви почекали, бо треба було назбирати дров». Ми спершу якось і не подумали, що звертаються саме до нас, і невпевнено озирнулись. То була усміхнена, років сорока на вигляд, жіночка. «Ну, чого злякалися? Сідайте на лавочці, почекайте три хвилини. Я зараз вийду», — продовжувала своє та. Долаючи несамовитий страх, я наважилась запитати: «А ви до нас звертаєтесь?». Жінка у відповідь тільки засміялась: «Ну а до кого ж? Крім нас із вами, тут лише моя божевільна сусідка». «І записку теж нам залишали?» — знову питала я. «І записку теж вам залишила. Ось візьміть — переконайтесь», — сказала ворожка і простягла нам клаптик паперу, де акуратним почерком було виведено декілька слів, явно звернених до трьох дівчат. «А ти, Ірочко, досить смілива дівчинка», — тихо сказала, дивлячись на мене, жінка і зайшла до хати. «Звідки? Як? Хто їй сказав? — лунало в моїй голові. — Хто ця жінка? «Сорок перша свята» чи справжній диявол во плоті?». З таким переляком я просиділа весь «сеанс» ворожіння, під час якого моїм подругам щось говорили, про щось попереджали і лише про мене, здавалось, не згадували.

А мені ж так кортіло знати хоч щонебудь. І якщо дізнатися моє ім’я до нашого приходу дивній ворожці нічого не коштувало, то прочитати мої думки було ще легше: «Ну давай і ти свою руку, Іринко. Тільки запам’ятай — тобі до ворожок більше ходити не можна». Я простягла до неї свої долоні, і вона хвилин із десять не відводила від них очей. А потім тихо сказала: «Ти дуже добра дівчинка, Іринко. Але ж вірити усім підряд не можна — постраждаєш. Ти мрієш бути журналістом? Не переживай — будеш! І взагалі, цікаве в тебе попереду життя...» Це було все, що вона мені сказала. І принаймні ці її слова таки збулись.

У моїх подруг життя склалося так, як було пророковано — все збулось до найменших подробиць. От і не вір після такого у магію...

Азбука долонь

Кілька тижнів тому під впливом телесеріалу «Хіромант» (транслювався на телеканалі «Інтер»), я вирішила переконатись, що всі події, викладені на екрані, можуть відбутись і в справжньому житті.

Маючи кілька запитань, я поїхала до знайомої ворожки. І що ви думаєте? Я нічого і сказати не встигла, а вона мене навіть на поріг не пустила. Сказала грізно лише: «Тобі ж казали, дівчино, тобі до ворожок ходити не можна! Іди звідси». «Ви мене хіба пам’ятаєте?» — запитала я. «Пам’ятаю я тебе. Іди». (І це через 6 років!). Що ця жінка побачила на моїх долонях, не вдалося дізнатися й у столичних хіромантів. Жоден із них мої руки дивитись не захотів.

Річ у тім, як все ж таки пояснив мені один київський хіролог, що тіло людини, це мов запрограмований робот, що підкоряється будьяким наказам та установкам. Тому дуже важливо не сказати нічого зайвого, що може «запрограмувати» людину і фактично змінити її життя. «Є багато випадків, коли хіромант впевнено розповідає людині про її минуле, так само впевнено каже і про майбутнє. Людина вірить всьому і робить свої висновки. Але ж хіромант міг і помилитись. І не можна йому сказати щось погане клієнту, бо все так і станеться, це точно».

Досвідчені хірологи знають, що на 100% точно спрогнозувати або передбачити ту чи іншу подію не можна. Так само як не можна хворому, спираючись на лінії долонь, поставити точний діагноз. Натомість треба говорити про ймовірність тієї чи іншої події у житті людини. Можна підказати, з якими хворобами людина може мати справу в майбутньому та до якого лікаря їй слід звернутися зараз, аби уникнути таких проблем. «Пророкування, — впевнена Ганна Богданівна, одеський хіромант, — дуже сильно впливає на психіку людини. Тому хіролог мусить бути не лише досвідченим «читачем» та «аналітиком», а й психологом. Треба знати, кому й що можна говорити та як ці слова можуть вплинути в майбутньо­му на клієнта. На ваших долонях теж, мабуть, є певні знаки, які говорять про те, що не лише ви своїми вчинками, а й слова чужих людей можуть будьякої миті змінити ваше життя. У такому випадку краще нічого не говорити взагалі».

«Весь професіоналізм у цій справі залежить від того, щоб правильно оцінити набір фактів із різних ділянок долонь та грамотно їх проаналізувати», — розповів «УМ» один зі столичних хіромантів.

Де і як можна дізнатися майбутнє

Виявляється, щоб знайти досвідченого хіроманта, треба докласти неабияких зусиль. У цій справі навіть газети з оголошеннями не завжди допомагають. Можливо, через те, що хіромантію серйозно сприймають не всі, а може причина в тому, що легально більшість «нострадамусів» працювати не хочуть.

І все ж, людей, які називають себе хіромантами, в Україні чимало. Вони приймають клієнтів здебільшого вдома, а весь сеанс триває близько двох годин.

Зазвичай хіроманти досліджують обидві руки, бо лише так можна побачити загальну картину про вік людини, її характер та індивідуальні особливості (наприклад, лівша людина чи правша). Цікаво, що ціна за кожен сеанс окрема і залежить від того, що саме ви хочете дізнатись. Найпопулярніші теми для розмови, за словами хіромантів, це — кохання, бізнес та смерть. (Чомусь усім кортить дізнатись, коли та від чого закінчиться їхнє життя). «У хірологів є неписані правила, — розповідає Ганна Богданівна, — які забороняють говорити про причину смерті, навіть якщо її дійсно чітко видно. Бо лінії на руках хоч і важко, але можна змінити. Відповідно змінивши і свою долю».

Наука бути ворожкою

Більшість із нас наївно думають, що хіромантію як науку можна вивчити за книжками. Але це не завжди правда, бо теорія без практики, по суті, нічого не варта. «Цьому не можна навчитися з книжок, — переконана Ганна Богданівна. — Це або дано від Бога, або ні».

Хоча дивно якось порівнювати хіромантію з даром Божим, адже ще у Старому Завіті сказано, що «талант» передбачати майбутнє та ворожити подарований не Богом, а дияволом. Служителі православної церкви теж переконані, що хіроманти — це відьмаки.

Лінії на наших руках намагалися пояснити і лікарі традиційної медицини. Цими дослідженнями займалися і нейрохірурги, і невропатологи, і анатоми з генетиками, і навіть психологи. У всіх лікарів переважно одне пояснення — на руках є тисячі нервових закінчень, які мають прямий контакт із мозком. Саме тому вважається, що лінії та відбитки на руках є відображенням нашої особистості, так званим дзеркалом душевного, емоційного та фізичного стану. Проте учені, як засвідчується у наукових книжках та дисертаціях, усе ж не спростовували знання хорології (хіромантії), більше того, вони визнають цю науку і досить часто використовують її у своїй практиці. (На жаль, жоден з опитаних ученихмедиків не прокоментував нам ці твердження).

Хай там як, але перед тим, як у вас з’явиться бажання дізнатись своє майбутнє і звернутись по допомогу до хіромантів, подумайте: чи дійсно вам це треба. А якщо ви завжди все приймаєте близько до серця, то йдіть не до хіролога, а до психіатра чи психолога. Від цього користі може бути більше.

ЦІННИК

Сеанс хіромантії — в середньому — 100 грн.

Ворожіння на картах — від 50 грн.

Астрологічні прогнози — від 100 грн.

Похід до психолога — від 125 грн.