Чим далі — тим цікавіше: Верховна Рада не працює і не займається питанням дострокових виборів у Києві. Київрада також не працює, бо відтягує переформатування більшості, яке має відбутися унаслідок застосування закону про імперативний мандат. Але, бачачи чудову нагоду поживитися на загальнонаціональному проекті, столичні депутати ухвалюють програму підготовки до футбольного чемпіонату, згідно з якою місто вкотре «дерибаниться».
Тут буде місто–сад?
Міську цільову програму підготовки до Євро–2012 Київрада 31 січня швидко прийняла за основу. «За» проголосували 102 депутати. Хто не підтримав — обурюється через ЗМІ кричущими недолугостями програми та закладеними у неї витратами. Хай там як, а документ таки проходить перше читання. Попереду — його доопрацювання за участю групи, яка складатиметься з одного депутата від кожної фракції та заступника голови КМДА Анатолія Голубченка, потім — затвердження програми на найближчому пленарному засіданні. Збори Київради заплановано на 21 лютого, однак ніхто не гарантує, що в той день депутати першим ділом візьмуться за чемпіонат, а навіть якщо візьмуться і затвердять програму — що вона буде виконана. Але столиця заявку зробила.
Тепер про саму програму: 70–сторінковий документ із фотографіями та таблицями розповідає про те, що мусить бути виправлено, підрихтовано, добудовано чи зачищено у Києві на момент, коли країна прийматиме чемпіонат. Якщо дуже стисло, то йдеться про таке.
1. Стадіони
Фінал, чвертьфінал та окремі групові матчі Євро–2012 відбуватимуться на НСК «Олімпійський», так записано в програмі. Учасникам групового турніру гарантується наявність «чотирьох сучасних тренувальних центрів» — бази ім. Віктора Баннікова (це верхнє поле «Олімпійського»), тренувальної бази «Нивки», бази футбольного клубу «Динамо» та ФК «Оболонь». Окрім того, «у місті Києві передбачається будівництво нового стадіону». Якого і де — програма не уточнює.
2. Правопорядок
«Для попередження потенційних ризиків та загроз» у Києві буде створено єдину систему оперативно–диспетчерського управління у надзвичайних ситуаціях з єдиним телефонним номером. Також — побудовано нові пожежні депо, виділено матеріальний ресурс (який? — Авт.) «для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій», створено «кризові групи» (які? — Авт.) «на випадок виникнення нештатних ситуацій» абощо. Окрім «масла масляного», є в цьому підпункті цікавий рядок: «виготовлення пересувного автомобіля–штабу начальника Цивільної оборони Києва та придбання рятувального геліокоптера», але до гелікоптера ми повернемося трохи згодом.
3. Медицина
У рамках провадження «медичної концепції Євро–2012» Київ здійснить реконструкцію лікарні №6 з перепрофілюванням її у лікарню швидкої допомоги Правобережжя; реконструкцію лікарень №16 та №18 («для медичного обслуговування членів команд та VIP–осіб»); буде побудований «сучасний інфекційний заклад» (де саме чи на базі чого — не уточнюється); буде завершено реконструкцію лікарні №14. Окрім цього, реконструюють Дніпровську та Деснянську водопровідні станції, проведуть нові гілки головного міського колектора тощо. Що має особливо потішити VIP–осіб та членів команд, так це «будівництво нового судово–медичного моргу», яке також вписано в програму підготовки до чемпіонату.
4. Транспорт
До Євро–2012 в Києві побудують один новий міст — Подільський мостовий перехід через Дніпро, крім того, 17 транспортних розв’язок, 6 автостанцій на основних в’їздах до Києва, буферні паркінги на кордонах міста тощо.
5. Готелі
Окремим додатком до програми перераховані всі «34 об’єкти готельного господарства», які побудують або реконструюють до початку проведення чемпіонату. Серед найбільших — готель «Золоті куполи» на Житомирській, 2а та готель «Хілтон» на бульварі Шевченка, 28—30 (введення у дію, відповідно, у 2008 та 2009 рр.). Усього, обіцяє документ, у столиці функціонуватимуть 7 п’ятизіркових готелів на 2160 місць, 11 чотиризіркових на 2454 місця, 15 тризіркових на 1990 місць та один двозірковий на 55 місць. А для тих, хто особливо не женеться за комфортом, передбачено ще й «однозіркові» намети — кількістю у тисячу штук — в наметовому містечку на Трухановому острові. До речі, забудова Труханового острова — чи не найбільш скандальний пункт у програмі заходів, котрий, по суті, знищить ту парково–пляжну зону, яка досі там існувала. А отримає Труханів натомість — «Міжнародний молодіжний центр» з адміністративним будинком, витриманим у найкращих традиціях соцреалізму, вже згадане наметове містечко та спальні котеджі по 8 кімнат кожний.
6. Культпохід
Звісно, окрім усього іншого, «учасники та гості чемпіонату» зможуть також «ознайомитися з пам’ятками всесвітньої культурної спадщини» (які не встиг знищити Черновецький) та помилуватися відреставрованою Софією Київською, Андріївською церквою, Миколаївським костьолом, Видубицьким монастирем та Караїмською кенасою — видатки на приведення у порядок цих пам’яток також закладені у програмі.
Хто платитиме за «бенкет»?
Свого часу заступник голови секретаріату Президента Юрій Богуцький зазначав, що на підготовку до чемпіонату Європи з футболу Україні знадобиться 126 мільярдів гривень. Міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський називав скромнішу цифру — 100 мільярдів. Анатолій Голубченко як співавтор програми обіцяє обійтися у Києві 40 мільярдами. З них 18 із «копійками» мільярдів будуть узяті зі столичного бюджету, близько чотирьох — з державного та ще 17,5 віднесені до графи «інші кошти». Щоправда, сказано у програмі, «в разі внесення змін до державних цільових програм очікується додатково отримати з державного бюджету 12,9 мільярда гривень». Дуже грубо округлюючи всі ці цифри, виходимо приблизно на 60 мільярдів. І це при тому, що Євро–2012 прийматимуть також Львів, Донецьк та Дніпропетровськ.
Насправді ж, стверджує опозиція в Київраді, така сума є значно завищеною. І хоч вона — парадокс! — не перекриває усі дійсні потреби столиці, зате нагромаджує купу зайвих витрат. Приміром, така кількість готелів місту не потрібна, вважає екс–депутат Київради, а нині член парламенту від БЮТ Володимир Бондаренко. Так, їх побудова піднімає Київ до рівня середньостатистичної європейської столиці, але досить слабкий потік туристів, які приїздять на наші терени, не заповнить усі готельні апартаменти. Про що слід було б дійсно подбати, так це про реконструкцію аеропорту «Жуляни», зазначає депутат Київради від фракції «Наша Україна» Дмитро Андрієвський. Проте стосовно Жулян у Черновецького — свої плани, додає він. Чинний мер збирається зводити у Жулянах житло, а не опікуватись летовищем, каже депутат. Принагідно Андрієвський дивується, яким чином побудова міського моргу зумовлена проведенням Євро–2012? Значно серйозніша ситуація з видатками, які мають дуже мало спільного з існуючими цінами. Наприклад, купівля 150 комп’ютерів влаштує відчутне «кровопускання» — витрати зазначені з розрахунку у 40 тисяч гривень за кожен комплект техніки, тоді як ціна на звичайний комп’ютер становить максимум 10 тисяч. Аналогічна історія з гелікоптером: залежно від комплектації «крила» коштують, звісно, по–різному, але, на думку Андрієвського, для повітряного нагляду за правопорядком можна було зупинити свій вибір на машині вартістю у 10 мільйонів гривень. У програмі ж вказано — 36 мільйонів. Коли почалося обговорення цієї суми, розповів «УМ» Володимир Бондаренко, хтось згадав, що Нестор Шуфрич, будучи міністром із надзвичайних ситуацій, купив гвинтокрил за 64 мільйони. Природно, що декому закортіло не відстати, проте «для мене особисто це не аргумент — якщо хтось платить більше», — говорить Бондаренко.
Підсумовуючи сказане
Найбільш драматичний момент в організації Євро–2012 в Києві — це стан підготовки стадіонів. Ніхто з опозиціонерів не вірить у те, що протягом найближчих років буде зведено стадіон потрібного рівня — хоч на території колишнього танкового заводу в Дарниці (як на цьому наполягає Президент Віктор Ющенко), хоч деінде. «Це мрія, фантазія, яка на сьогодні взагалі жодним чином не опрацьована. Там ні фінансування нема, ні проекту — нічого», — наголошує Дмитро Андрієвський. Тож покладатися доведеться, головним чином, на НСК «Олімпійський», ситуація довкола якого непроста й далека від розв’язання. Головна арена країни зараз знаходиться у досить плачевному стані — «УМ» уже писала про це неодноразово.
Зрештою й атаку на Труханів острів ніхто не сприймає як благий намір. Йдеться не про потребу якнайкраще розмістити гостей Києва, а про те, «хто швидше почне забудову острова», коментує депутат Київради від Блоку Кличка Наталія Новак. «Дійсно, під час «Євробачення–2005» на Трухановому існувало наметове містечко, — говорить Володимир Бондаренко, — але це були мобільні споруди, ніяк не прив’язані до міських комунікацій. Коли їх прибрали і вичистили сміття, екосистема острова дуже швидко відновилася. Цього ж разу затівають капітальне будівництво молодіжного розважального комплексу, а в Києві, я думаю, й без того є де танцювати та співати. Не слід забувати й про те, що Труханів острів — центр академічного веслування, який не можна втрачати. Колись Україна давала від 50 до 70 відсотків людей у збірні СРСР з веслування». «Анатолій Коваленко, голова постійної комісії Київради з питань екологічної безпеки, категорично заперечував проти забудови Труханового острова, але його висновків у програмі підготовки до Євро–2012, ясна річ, нема», — зазначає в розмові з «УМ» Дмитро Андрієвський.
Отже, кульгава на обидві ноги, в чомусь — волюнтаристська, в чомусь — відверто здирницька програма підготовки до проведення Євро–2012 Київрадою прийнята. Навряд чи заанонсовані поправки суттєво її змінять. Тож — рано чи пізно — ми побачимо втілене київське «диво». А точніше, відчуємо на собі його багатогранні наслідки.
