З середи на верхньому ескалаторі станції метро «Арсенальна» частина лайтбоксів заповнена чорнобілими плакатами із соціальною символікою: обеліск, над яким висить парасолька, що захищає від цеглини; коляска, над якою навис великий гребінець; лебідь із далекого радянського минулого на телевізорі. Все абсолютно ясно, і стиль «радянська пропаганда» теж знайомий. Це мистецький проект «Патріотизм» відомої в Києві групи молодих художників «Р.Е.П.». За порогом станції метро — вагончик, обклеєний фольгою всередині, з кількома екранами, на яких нонстоп демонструється відео. Це результат «мистецької збірної» — груп «SOSка»(Харків), Олександри Галкіної (Москва), «Профсоюза уличного искусства» (Москва), Вікторії Ломачко (Москва), групи «Psia Krew» (Київ). Усе разом — це кураторський проект групи «Р.Е.П.» «Спільний простір», який підтримує артфундація «Ейдос» на гроші Єврокомісії в Україні. Сенс його в тому, щоб вихлюпнути сучасне мистецтво на вулицю, в метро, в побут і щоденний клопіт на бігу, показати непідготовленим людям, які в галерею по це не підуть.
На відкритті виставки у середу ввечері реакція непідготовлених людей була прогнозованою. «Мозги промывают», — сказав один похмурий дядько іншому, почувши виступ представника Єврокомісії, який розповідав про те, що ніщо так не зближує Україну з Євросоюзом, як сучасне мистецтво. Дві жіночки, прочитавши на вагончику звернення Віктора Глущенка (Херсон) до Бога з приводу неврожаю абрикос, сказали: «Знов шось про Черновецького», і пішли, не зайшовши всередину. Там на непідготовлену людину обрушувалось відео з 5 чи 6 екранів — від спеціально зафільмованих підвальних тортур до звичних вуличних картинок із міліціонерами, перехожими, які, не зверни на них увагу художники, так і залишаться пройденими і непоміченими.
Гуру контемпораріарту Олександр Соловйов (куратор з PinchukArtCentre), Єжи Онух (директор Польського інституту в Україні), Віктор Сидоренко (директор Інституту сучасного мистецтва), взявши одноразові стаканчики на вуличному фуршеті, кисло перекидалися репліками. Після офіційної частини і подяки їм особисто від виконавчого директора «Ейдоса» Катрін ЗінгерЗахар’євої посвячені моментально розійшлися.
Лайтбокси і вагончик стоятимуть біля метро «Арсенальна» і в самому метро до 12 лютого — на стільки вистачило грошей, щоб заплатити Київському метрополітену за оренду. Вуличні проекти — не дивина в європейських та інших адаптованих до провокацій сучасного мистецтва містах, чого там уже тільки не бачили. Фонд «Ейдос» цілеспрямовано намагається стати піонером цього напряму в Україні. Якої співтворчості слід очікувати від київських перехожих і пасажирів метрополітену — покаже найближчий тижень.