75 років років Організації українських націоналістів — «це десятиліття послідовної і наполегливої, жертовної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу, — йдеться у відозві Проводу ОУН з нагоди круглої дати. — ОУН постала в надзвичайно складних історичних і політичних обставинах. Поразка Української Народної Республіки, окупація більшовицькою Росією більшої частини українських земель, переділ решти українських земель між найближчими сусідами — Польщею, Румунією, Чехословаччиною та Угорщиною — призвели до втрати державницької перспективи у значної частини українського суспільства. Саме за умов зневіри та історичної безперспективності спочатку виникла Українська Військова Організація, низка інших націоналістичних організацій, які згодом об'єдналися в Організацію Українських Націоналістів.
Провідні теоретики ОУН — Ю. Вассиян, М. Сціборський, В. Андріївський, О. Бойдуник, — не лише відкинули капітулянтство перед тодішніми обставинами, а й обгрунтували філософські підстави націоналістичного руху, запропонували реальну модель майбутньої держави, яка була окреслена у проекті конституційних нарисів Миколи Сціборського».
«Конгрес Українських Націоналістів, який відбувся у Відні у 1929 році, створив ідейні та організаційні засади для формування нової української еліти, здатної дати відповіді на виклики страшної епохи панування тоталітарних та імперіалістичних режимів. (...) Період Другої світової війни, як і весь післявоєнний період, показав необхідність консолідації національних сил для протистояння інтересам тоталітарних режимів, які намагались назавжди усунути Україну з політичної карти світу. Жертви, яких зазнала ОУН від рук окупантів, не були даремними, і незалежна Українська держава стала можливою і тому, що завжди живою залишалась ідея УССД, задля реалізації якої боролася ОУН, — ідеться у відозві сучасних оунівців-мельниківців. — Сучасні умови розвитку незалежної України в котрий раз підтверджують правильність ідейних та світоглядних засад, згідно з якими утворилася і діє ОУН».
Висновок щодо нинішнього моменту: «Брак у нинішньої влади національних орієнтирів призвів до нагромадження складних суспільних соціально-економічних і політичних проблем, наслідком чого стало відчуження між владою і народом. (...) Незалежна Україна поки що не змогла забезпечити належні умови для матеріального і духовного розвитку українського народу. Навпаки, влада посилила тиск на прояви українства і намагається реалізувати космополітичну, антидемократичну модель розвитку українського народу. Саме тому ОУН виступає за національну і соціальну справедливість в Українській державі, за владу, для якої інтереси нації — понад усе. Стратегічною метою для нашої держави є інтеграція у політичні та економічні структури Європи і світу. (...) Проте постає питання збереження національної ідентичності українців. А тому ОУН виступає за проукраїнську зовнішню політику, яка дозволить нашому народові утвердитися як європейській нації, зберігаючи при цьому власну культурну самобутність».
«Ми глибоко переконані, що найкращим відзначенням ювілею ОУН у 2004 році, пам'яті героїчних попередників буде наша рішучість у відстоюванні життєвих інтересів української нації. Таким найпершим життєвим інтересом є усунення від влади демократичним шляхом олігархічно-кланового режиму на чолі з нинішніми можновладцями та створення системи влади, спрямованої на забезпечення національних інтересів держави, — йдеться в декларації, опублікованій у газеті «Українське слово». — Закликаємо українців в Україні та за її межами гідно відзначити 75-річчя ОУН. Нехай Рік Організації Українських Націоналістів стане ідейним дороговказом для всіх, хто прагне великої і квітучої України!»
Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>
Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>
У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>
На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>
Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>
Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>
